стояв за своїм столом, тримаючи в одній руці пістолет, а в другій – телефонну слухавку.
– Рейвен знає про план теракту в Штатах, який задумав Тедеску, – кричав він у мікрофон. – Але його дружки вже тут.
– Докторе Слейд, покладіть слухавку і киньте пістолет або я вб’ю вашу дочку.
– Вона нічого не знає.
– Зате ви знаєте. Розкажіть нам, або вона помре на ваших очах.
Усе ще притискаючи слухавку до лівого вуха, батько подивився на Зорбу. Потім на неї.
– Пробач мені, Рейвен.
Батько випустив кулю собі в голову. Скривавлений телефон упав на підлогу. Його тіло повалилося на стіл.
– Ні, тату! Ні! – скрикнула Рейвен. Хотіла кинутися до нього, та Зорба тримав її міцно.
– Пізно. Він залишив тебе розгрібати все самотужки.
У кабінет влетіли ще двоє бойовиків у масках.
– Алексі, з тобою все гаразд? – вигукнув товстун.
Той, що з зубочисткою, стусонув його в плече.
– Жодних імен!
…ага, то він – не зорба, а алексі…
– Немає значення, – втрутився однорукий.– «Сімнадцяте листопада» і так нікого не залишає живим.
– Дівчину теж убий, – зарепетував товстун.
– Не треба, – заперечив той, що з милицею. – Можливо, останні слова Тедеску означати, що вона знає пророцтва. Беремо її з собою.
Алексі-Зорба обернувся до товстуна.
– Ви перехопили медсестру?
Зубочистка під маскою застрибала туди-сюди.
– Вона втекти за задні двері, перш ніж ми там були. Її машина стояти в провулку. Вона поїхати швидко.
– А з цією що робимо? – спитав однорукий.
– Використати її як щит, доки не з’ясуємо, що їй відомо про операцію «Зуби дракона», – відповів кульгавий. – А потім убити, як хотів Тедеску. Сину, залиш наше послання!
Алексі підійшов до столу, взяв аркуш паперу і зім’яв у руках. Вмокнув його у батькову кров і, використовуючи як пензлик, вивів на стіні: «Смерть ворогам народу». Внизу поставив кучерявий підпис: «17Л».
Що там батько казав про запам’ятовування назв «Сімнадцяте листопада» та МЕХ? Що вони означають?
Алексі потяг її коридором, звернув за ріг, потім східцями на вулицю, до чорного авто. Чоловік із зубочисткою скочив за кермо.
– Навіщо ти взяв дівчину?
– Щоб дізнатися, що їй відомо про пророцтва Тедеску.
Кульгавий махнув милицею в напрямку багажника.
– Замкни її там.
– Місця немає, тату, – сказав Алексі. – Там повно зброї.
Він зав’язав Рейвен очі і заштовхав на заднє сидіння. Вона відчула, як на неї спирається товстун. Алексі заліз у салон, і Рейвен опинилася затиснутою між двома чоловіками.
Авто сіпнулось і рвонуло вперед.
Рейвен заплющила очі й почала вирівнювати дихання. Вдих – видих, вдих – видих. «Сестричко, допоможи». Відповіді не було. «Де ти зникаєш, коли мені потрібна?»
– Покружляй трохи,
