на низку труднощів. То була ідея, котра випереджала свій час і тоді ще просто навіть не існувало технологій, які б дозволяли будувати й запускати супутники задосить дешево, щоб здійснити задумане. А ще це був доволі конкурентний ринок, адже окрім «Teledesic», інші фірми як-от «Iridium» та «Globalstar» також планували запустити великі сузір’я супутників, тому стурбовані інвестори вбачали в уже й без того ризикованих іграх неминуче самогубство. Усі три компанії розорилися, хоча через сім років «Iridium» та «Globalstar» знову з’явилися на полі як ключові гравці у супутниковій промисловості.
Увесь супутниковий мозковий центр – як і світ загалом – неабияк приголомшила поява мобільних телефонів. Доки телекомунікації підкорювали світ, розширюючи високопродуктивні стільникові мережі – наземні антени, приєднані до оптико-волоконних кабелів, захопили величезну кількість потенційного ринку для супутникових засобів зв’язку. І попри всі сподівання спонсорів «Teledesic», наземні мережі надавали послуги за значно нижчою ціною, ніж могли б запропонувати супутникові компанії. Уже за десять років ця революція стала вигідною для космічного сектора, однак на той час це було фатальним.
І останньою краплею став обвал на фондовій біржі у 2000 році, який ознаменував кінець технологічного буму. З відпливом інтернетних компаній, великі інвестори вибули зі своїх ризикованих ігор, а це означало, що ті, хто використовував вибухові речовини для запуску п’ятитонних орбітальних комп’ютерів, могли не розраховувати на легкі гроші. Якщо будь-яка з тих супутникових фірм сподівалася отримати новий прибуток, то ринки чітко дали зрозуміти, що час для цього ще не настав.
Щоб закласти підвалини для ставок на космос, слушним футуристичним часом став 2000 рік для іншого технологічного підприємця, засновника компанії «Amazon» Джеффа Безоса. Король у галузі роздрібних продажів у Інтернеті починав з аудиторії книжкового онлайн-магазину в 1996 році. У 1999 році він став Людиною року за версією «Time». «Amazon» пережив спад і процвітав завдяки вимогливому стилю Безоса і його зосередженню на помірних результатах. Він міг присвятити якийсь час реалізації власного проекту.
Коли світ увійшов у третє тисячоліття, Безос заснував нове Товариство з обмеженою відповідальністю під назвою «Blue Origin». Назва компанії перегукувалась із зародженням людства на планеті, але натякала на майбутнє деінде. Саме у цьому гнізді міцніли космічні мрії Безоса. На той час лише небагатьом за межами внутрішнього кола Безоса було відомо про новостворену компанію. І так залишалося ще впродовж декількох років. Вона перебувала в бездіяльному стані, існуючи радше як резервуар для космічної думки, аніж як інженерно-конструкторська компанія. То було потаємне місце. Ходили чутки про космічний туризм і космічні підйомники.
У 2005 році Безос зайшов до маленького офісу позаду «Radio Shack» у Ван-Горні, штат Техас, щоб зустрітися з редактором «Van Horn Advocate». Безос тільки-но придбав 165 000 акрів землі[8] у крихітному містечку в Західному Техасі
667,73 км².
