не піддаємо сумніву право «Цілком таємно» і подібних йому бульварних видань публікувати будь-який бруд. Нам не вдалося розшукати Марвелл Вілкінс, оскільки дівча після звільнення з-під варти як крізь землю провалилося. Аби не розкидатися голослівними звинуваченнями, ми, тим не менш, просимо новообраного окружного прокурора Елліса Лоу провести ретельне розслідування цієї справи хоча б для того, щоби початок його каденції не був затьмарений підозрілими справами.
Частина друга
Бійня в «Нічній Сові»
Розділ 14
Уся кімната для інструктажу була в його розпорядженні.
Внизу тривала вечірка на честь виходу на пенсію його колеги – його не запросили. Треба ж комусь вичитати тижневий звіт, скласти рапорт і прикріпити його до дошки оголошень. І всім відомо, що ніхто не зробить цього краще за нього. У газетах тільки й мови про відкриття Дрімленду, а інші копи вже просто задовбали його іграшками-дуділками у вигляді Мучі-Мауса. На вечірці смалить Спейс Кулі; коридорами блукає збоченець «Собачник» Перкінс. Справа йде до півночі, але сну в жодному оці – Ед читає і друкує.
9/4/53: грабіжник-трансвестит обчистив чотири крамниці на Бульварі Голлівуд, поклавши двох продавців, що застигли його на гарячому, прийомами дзюдо. 10/4/53: двоє білих чоловіків посадили на ножі швейцара із китайського ресторану «Ґраумана» після того, як він попросив їх не палити у приміщенні. Підозрюваних досі шукали; лейтенант Реддін заявив, що він занадто недосвідчений для розслідування такого вбивства, і самоусунувся від справи. 11/4/53: ціла гора злочинів – протягом двох останніх тижнів надійшло кілька повідомлень про молодих негрів, що стріляли в повітря з дробовиків у Гріффіт-парку. Особистості не встановлені, їздять містом на фіолетовому «меркурії» 1948—50-хх років випуску. 11/4/53—13/4/53: п’ять грабунків посеред білого дня, у приватних будинках на північ від Бульвару вкрадено коштовності. Розслідування ще нікому не доручили; Ед поставив галочку: взятися за цю справу, поки ніхто на неї не наклав свою лапу. Сьогодні було чотирнадцяте – може, і перепаде щось.
Ед закінчив друкувати. У порожній кімнаті йому було затишно, як ніде – поруч не було нікого, хто б його ненавидів, лише столи та повні папок шафи. Порожні бланки на стінах – їх треба було заповнювати під час затримання злодіїв та допиту підозрюваних. Змусити зізнатися – це півсправи. А ось якщо правильно повести допит – якщо полюбиш та зненавидиш підозрюваного належною мірою, – тоді він викладе тобі подробиці, які відкриють очі на справжній стан справ і підкажуть, як поводитися і на що налягати під час допиту наступного підозрюваного. Цього його навчили Арт Де Спейн і батько. У них були цілі коробки зі стенограмами допитів: зізнання кіднеперів, ґвалтівників та іншого сміття. Арт міг би набити морду кожному із них, але частіше погрожував, ніж виконував свої погрози. Престон Екслі руку підіймав зрідка і завжди згадував ці випадки як приклад своїх
