6
Весь Петербург на 1910 г., Адресная и справочная книга г. С.-Петербурга. (Издание А. С. Суворина, <1910>), ч. II, стр. 1218. Здесь же, ч. I, стб. 350; Весь Петербург на 1912 г., Адресная и справочная книга г. С.-Петербурга (Издание А. С. Суворина, <1912>), ч. II, стр. 226; ч. I, стб. 368–369.
7
Весь Петроград на 1915 г., Адресная и справочная книга г. Петрограда (Издание Т-ва А. С. Суворина – «Новое Время», <1915>), ч. II, стр. 164.
8
Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J. powiększony dodatkami z poźniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nep. Bobrowicza. Tom IV (W Lipsku: Breitkopf i Haertel, 1839; Warszawa, 1979), s. 181–183.
9
Polska encyklopedja szlachecka. Tom V (Warszawa: Wydawnictwo Kultury Historycznej, 1986), str. 327; Encyklopedia Katolicka. Tom V. Fabbri – Górzyński (Lublin, 1989), kol. 1282.
10
В. I. Ульяновський. Iсторiя церкви та релiгiйноï думки в Украïнi. У трьох книгах. Книга 2. Середина XV – кiнець XVI столiття (Киïв: Либiдь, 1994), стр. 136.
11
Oscar Halecki. From Florence to Brest (1439–1596) (Rome: Sacrum Poloniae Millenium, 1958), р. 337.
12
Ludwik Grzebień. Słownik jezuitów polskich 1564–1990. IV. Gm-Jar (Kraków, 1993), str. 18; Teodor Żychłiński. Złota księga szlachty polskiej. Rocznik trzeci (W Poznaniu: Jarosław Leitgeber, 1881), str. 179.
13
В. К. Лукомский, В. Л. Модзалевский. Малороссийский гербовник. С рисунками Егора Нарбута (С.-Петербург: Издание Черниговского дворянства, 1914; Киïв: Либìдь, 1993), стр. 34.
14
См.: Przewodnik warszawski informacyjno-adressowy na rok 1869… Ułożony i wydany przez Wiktora Dzierżanowskiego. Rok pierwszy (Warszawa, w drukarni S. Orgelbranda, 1869), str. 13; Mazowsze północne w XIX–XX wieku. Materiały źródłowe, 1795–1956. Zebrał i przygotował Janusz Szczepański. (Warszawa: Naczelna Dyrekcja Archiwów Państwowych w Warszawie; Mazowieckie Tow. Kultury – Mazowiecki Ośrodek Badań Nauk. w Warszawie; Pułtusk: Wyższa Szkoła Humanistyczna w Pułtusku, 1997), str. 196.
15
Скачать книгу
<p>316</p>
А. Бем, «Письма о литературе. Правда прошлого», Молва, 1933, 20 августа, стр. 3; Альфред Людвигович Бем. Письма о литературе (Praha: Euroslavica, 1996), стр. 114–118.
первое из них было как раз посвящено литературе Зарубежья – двум большим писателям, А. М. Ремизову и М. И. Цветаевой, не вмещавшимся в рамки господствовавших в ней литературных и общественных групп[316].