проедр розкидав по Азії всіх його поплічників, – пустеля велика, непокірних земель багато, вони, як голодні пси, блукатимуть у сипких пісках, лизатимуть гаряче каміння, а в цей час проедр Василь робитиме свої справи.
Інше турбувало тепер проедра Василя: північні й східні межі імперії… Доки Візантія тремтітиме перед Болгарією й Руссю, доки Константинополь здригатиметься від скаженого гіперборейського[23] вітру, доки Болгарія й Русь загрожуватимуть Візантії?
Проедр Василь увесь час пильно стежив за Болгарією й знав, що в той час, коли імператор Іоанн бився в Преславі й Доростолі, у західних волостях Болгарії підняли повстання коміт[24] Шишман та чотири його сини; спочатку батько, а потім комітопули Давид, Аарон, Мойсей і Самуїл невпинно поширювали своє царство, нині сидять у Водені, готують похід проти Візантії.
Неспокійний був проедр і за Русь – там, як розповідали купці, після загибелі Святослава сів на престолі в Києві син Святослава Ярополк, два його брати князюють в інших землях Русі. Але що думають князь Ярополк і його брати? Будуть вони мститись за смерть свого батька чи ні, чи не з’єднаються вони, крий Боже, з болгарськими Шишманами, чи не звернуться до Римського Папи або, що ще гірше, до німецького імператора?
Війна! О, проедр Василь тремтів, думаючи про війну з болгарами й русами. Якщо вона почнеться, Візантія не тільки не виграє її, а втратить усе.
9
Проедр Василь поспішає. Він велить привести до Великого палацу кесаря Болгарії Бориса й довго розмовляє з ним.
Кесар Борис має жалюгідний вигляд: темне платно на ньому вицвіле й ветхе, сам він схуд, збляк, у нього тремтять руки, очі кліпають.
І не дивно – він нині не кесар, а магістр, імператор Іоанн хижо поглузував з нього, Борис живе у Великому палаці як в’язень, з ним є жона Марія, двоє дітей.
Проедр цікавиться здоров’ям Бориса, запитує про його дружину Марію й дітей, розповідає про те, що роблять у Болгарії Шишмани.
– Прокляті коміти! – виривається в Бориса. – Вони розривають Болгарію на шматки, загублять її.
Проедр Василь посміхається всім своїм безбородим обличчям, підбадьорює Бориса:
– Але Болгарію ще можна врятувати, і Константинополь хоче так зробити. Що Шишмани – вони вискочки, самозванці, в них немає й краплини царської крові.
Борис розправляє плечі, в словах проедра рішучість і упертість, він немарно нині покликав його до себе.
– Так, великий проедре. Шишмани – вискочки, самозванці, їх ніколи не підтримають болгари.
Тоді проедр Василь переходить до діла.
– Покійний імператор Іоанн зробив недобре, забравши в тебе корону, – каже він, – але мертвих не судять. Боговінчана десниця імператорів наших Василя й Костянтина у цей важкий для болгар час хоче повернути тобі корону каганів[25], багряницю й сандалії…
Гіперборейський – північний.
Коміт – правитель області, комітопул – син коміта.
Каган – князь.
