Пані Боварі. Проста душа (збірник). Гюстав Флобер

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Пані Боварі. Проста душа (збірник) - Гюстав Флобер страница 21

Пані Боварі. Проста душа (збірник) - Гюстав Флобер

Скачать книгу

xmlns:xlink="http://www.w3.org/1999/xlink" xmlns:fb="http://www.gribuser.ru/xml/fictionbook/2.0" xmlns:fo="http://www.w3.org/1999/XSL/Format" xlink:href="#n_17" type="note">[17], Агнеса Сорель[18], прекрасна Ферроньєра[19] і Клеманс Ізор[20] сяяли перед її очима, немов комети у темрявому безмежжі історії, де, крім них, місцями виринали не такі яскраві і зовсім не зв'язані між собою образи: Людовік Святий під дубом[21], умираючий Баярд[22], якісь жорстокості Людовіка XI[23], клаптики Варфоломіївської ночі[24], плюмаж Беарнця[25] і незабутні спогади про мальовані тарілки, що вихваляли Людовіка XIV.

      На уроках музики вона співала романси – все про ангелят з золотими крильцями, про мадонн, про лагуни та гондольєрів, – безневинні композиції, в яких крізь банальність стилю і недосконалість мелодії прохоплювались чарівливі видіння почуттєвої дійсності. Часом Еммині подруги приносили в монастир ілюстровані альбоми, що їм даровано під Новий рік. З ними треба було критися, це була ціла морока; читали їх лише в дортуарі. Обережно торкаючись гарних атласних палітурок, Емма прикипала завороженими очима до імен незнайомих авторів, що підписувались під віршами, – то були найчастіше графи чи віконти.

      Вона тремтіла, розглядаючи гравюри, аж шовковистий цигарковий папір підіймався півдугою від її віддиху, а потім знову тихенько прилягав до сторінки. Там, за балюстрадами балконів, юнаки в коротких плащах пригортали до грудей дівчат у білих сукнях, з карнавками на поясі; там були анонімні портрети англійських леді, білявих, кучерявих, – великими ясними очима дивились вони на вас із-під круглих солом'яних бриликів. Деякі, розкинувшись у колясках, катались по парку; кіньми правили двоє маленьких грумів у білих рейтузах, а попереду вистрибом біг хорт. Інші лежали замріяні на канапі з розпечатаною цидулкою в руці і споглядали місяць крізь прочинене вікно, притінене чорною завісою. Наївні юнки, ронячи сльози, цілувалися з горлицями крізь ґрати готичних кліток або, всміхаючись і схиливши голову набік, обривали пелюстки стокротки гострими кінчиками пальців, загнутими, як середньовічні пантофлі. І ви теж були там, султани з довжелезними цибухами, ви розкошували в альтанах, в обіймах баядерок, і ви, ґяури, і ви, турецькі ятагани та грецькі фески, і надто ви, бліді краєвиди казкових країн, де часто в одній рамці уживаються пальми й сосни, праворуч тигр, ліворуч лев, на обрії татарські мінарети, а на першому плані римські руїни і тут же поруч верблюди на спочинку, і все це облямоване незайманим, а проте ніби чисто виметеним лісом; широкий прямовисний сонячний промінь тріпоче у воді, сталево-сіре лоно якої протинається подекуди білими крилами лебедів.

      І лампа, що висіла у Емми в головах, освітлювала з-під абажура ці картини з усього світу,

Скачать книгу


<p>18</p>

Агнеса Сорель (бл. 1422—1450) – фаворитка французького короля Карла VII.

<p>19</p>

Прекрасна Ферроньєра (пом. 1540) – фаворитка французького короля Франціска І; героїня популярного в середині XIX ст. однойменного роману французького письменника Теодора-Ксав'є-Альбера Бланке (1826—1875).

<p>20</p>

Клеманс Ізор (бл. 1450 – початок 1500-х pp.) – знатна дама, що відродила в Тулузі популярні в XII—XIII ст. літературні змагання поетів-рицарів, які оспівували своїх коханих.

<p>21</p>

…Людовік Святий під дубом… – Французький король Людовік IX (1214—1270), за середньовічним звичаєм, творив суд під дубом у Венсені під Парижем – тодішній резиденції французьких королів. Святим прозваний за участь у хрестових походах.

<p>22</p>

Баярд П'єр дю Террайль (1473—1524) – французький полководець, прозваний за відвагу і шляхетність «рицарем без страху і докору»; помер від рани на полі бою.

<p>23</p>

Людовік XI (1423—1483) – французький король з 1440 p.; вів жорстоку боротьбу проти феодалів за централізацію королівської влади.

<p>24</p>

Варфоломіївська ніч. – В ніч на 24 серпня 1572 p., напередодні дня святого Варфоломія, католики вчинили в Парижі звірячу розправу над протестантами (гугенотами).

<p>25</p>

…плюмаж Беарнця… – Беарнець – прізвисько французького короля Генріха IV (1553—1610), який був родом з південно-західної провінції Беарну, поблизу Піренеїв.