чоловіка, який ішов поряд із ним.
Зустріч
Голос висмикнув юнака з думок:
– Доброго ранку.
Він обернувся, побачив біля себе літнього китайця й, кинувши на нього швидкий погляд, відповів:
– Доброго ранку.
Чоловік був низенький – голова ледь діставала до плечей юнака, – одягнений у чорний костюм.
– Ти не проти, якщо я приєднаюся до тебе? – запитав незнайомець.
– Ласкаво прошу. Якщо не відстанете, – відповів юнак.
Старий усміхнувся.
– Старатимуся що є сили, – сказав він, пришвидшуючи крок. – Ти схожий на людину з тягарем у думках.
– Не зовсім так, – відповів юнак, не підводячи очей.
– Знаєш, у моїй країні вірять у те, що кожна проблема несе із собою подарунок, що в кожній халепі ховається зерно рівного їй або навіть більшого успіху.
– П-х-х… – зневажливо пхикнув юнак.
– Це стосується всього… навіть негараздів із грошима, – провадив далі старий.
Юнак аж захлинувся, почувши слова незнайомця, й обернувся до нього.
– Який же успіх можуть принести негаразди з грошима? – запитав він.
– Негаразди з грошима відкривають шлях до неймовірного багатства, до статків, про які ти навіть мріяти не можеш, – відповів старий.
– Хіба таке може бути? – допитувався юнак.
– Ти знаєш, що багато хто з найзаможніших і найвідоміших людей світу колись був злидарем або банкрутом? – говорив далі старий.
– Ні, – мовив юнак, хитаючи головою.
– Авраама Лінкольна визнали банкрутом у тридцятип’ятирічному віці, проте потім він став одним з найбагатших і наймогутніших людей в історії Сполучених Штатів Америки. Оґ Мандіно був безхатьком-п’яницею, а потім перетворився на одного з найуспішніших авторів бестселерів усіх часів, а Волт Дісней банкрутував кілька разів, перш ніж створити Імперію Діснея.
Юнак був вражений. Він завжди вважав, що злидні чи банкрутство – це доля, яка могла спіткати лише невдах і безталанних.
– Але як це можливо? – запитав він. – Як може хтось досягти успіху завдяки своїм злидням?
– Це дуже просто, – усміхнувся старий. – Люди не шукають достатку, коли в них усе добре. Їм потрібне натхнення або відчай, щоб почати змінювати життя. Дехто просто знаходить натхнення, але багато інших змінюються, тому що змушені змінюватися. Розумієш, коли ти у відчаї, то починаєш ставити собі запитання, природа яких формує твою долю.
З обличчя юнака поступово сходила блідість, але воно й досі виказувало недовіру.
– Дозволь я в тебе от що запитаю, – продовжував далі старий. – Про що ти думав, коли я перервав тебе?
– Не знаю точно. Мабуть, запитував себе, чому зі мною трапилися певні речі.
– І
