хто спраглий повноти життя в Богові. Дякуємо, що за десятиліття Господь напоїв живою водою Духа Святого багатьох людей на такій великій території, де справді дається взнаки духовна спрага. Дякуємо Господеві за кожну душу, яка втамувала спрагу, слухаючи Боже слово в наших храмах і спільнотах. Дякуємо кожній самарянці, кожному місіонерові, що ділилися своєю вірою з тими, хто живе поруч і привів їх до Святого Таїнства Хрещення та показав їм дорогу, якою можна пізнати живого Христа.
Дякуємо вам, владико Степане, за те, що те джерело життя невтомно б’є з вашого серця. Якби ви не мали тієї криниці живої води, ви б нічого не могли дати своїм вірним. Дякуємо всім, хто розпочинав служіння в Донецьку. Ви перші знайшли джерело животворної води, скуштували її – і з вас почала струмувати вода життя вічного.
Ми відзначаємо цей ювілей в особливий день. Вселенська Церква згадує 13 травня про Фатімське об’явлення Пресвятої Богородиці. Тому сьогодні просимо Божу Матір, щоб зробила нас гідними великого покликання християнина в тих містах і містечках, де Він напоїв нас живою водою, щоб ми багатьох привели до Нього. А потім сказали собі і світові: «Ми пізнали, що Христос є Божим Сином, не тому, що нам греко-католики сказали, а тому що самі пережили зустріч із Ним».
Неділя Самарянки
м. Ніжин, парафія Святих Ольги і Володимира, 2 червня 2013 року
Дорогі в Христі!
Починаючи з цього тижня, Літургія Церкви готує нас до свята Зіслання Святого Духа, бо вже минула половина часу між Воскресінням Ісуса Христа і моментом Зішестя Духа Святого на апостолів. Щоб пояснити людям, хто такий Дух Святий і Пресвята Тройця – єдиний Бог у Трьох Особах, Святі Отці часто говорили так: «Дух Святий є живою водою». Ми знаємо, що як немає води, то все вмирає, а як вона з’являється – усе розквітає і набирає повноти життя. І ось Дух Святий, Третя Особа Пресвятої Тройці, перебуває в Отці, як у джерелі, а в Ісусі Христі – як у криниці. А подається кожному з нас, як жива вода. Святий апостол Павло у Першому посланні до коринтян говорить так: «Усі бо ми христилися в одному Дусі… і всі ми були напоєні одним лише Духом» (12, 13).
У сьогоднішньому Євангелії ми чуємо дуже цікаву і глибоку розмову між Ісусом Христом і жінкою-самарянкою. Ця розмова відбувається біля криниці Якова за містом. Дивно: Ісус Христос, справжня криниця, яка має в собі джерело живої води, приходить, сідає біля криниці і чекає на спраглу людину. Жінка-самарянка, що є уособленням кожної людини, яка спрагла Бога, виходить із міста. Розмова відбувається якраз опівдні, коли сонце стоїть у зеніті, коли людина відчуває велику спрагу.
І ось Христос сам прийшов до спраглої людини і звернувся до неї. Слід зауважити, що на Сході вважалося некоректним мужчині починати розмову з жінкою, та ще й привселюдно, ба більше – юдеєві із самарянкою. Юдеї ворогували із самарянами, вважали їх за зрадників релігійної та національної ідеї. Ісус ламає всі перешкоди
