таємний протокол ваших спостережень і спробуйте зробити висновки з того, що побачили. Цілком імовірно, що більшість форм поведінки, які ви відкриєте, можна пояснити кольорами психологічного профілю вашого начальника.
Тепер у вас є хороший фундамент, на якому можна будувати далі.
«Останнім часом я багато стресую через роботу»
Розділ 6. Чому на роботі ви часто відчуваєте так багато стресу
Що означає на практиці, що більшість людей, яких ми зустрічаємо, мають два кольори? Деякі форми поведінки стають більш врівноваженими. Червоний начальник, у психологічному профілі якого є трохи жовтого, видається нам дещо м’якішим, тому оточення не сприймає його як занадто жорсткого хлопця; проте в поєднанні із синім людина буде схильною до уповільнення та детального розгляду ситуації.
У поєднанні з червоним жовтий начальник буде виразнішим, а в поєднанні із зеленим – дещо спокійнішим і більш чутливим до інших людей.
Якщо зелений начальник має елементи жовтого кольору, він стане більш відкритим і сприйнятливішим до нових ідей, тоді як у поєднанні із синім – замкнутим і більше зануреним у себе.
Аналітичний синій із зеленим стилем поведінки – м’якіший і більш відкритий до людей, але поєднання з червоним зробить його суворішою людиною, яка завжди поспішає.
Після своїх лекцій я часто зустрічаюся з різними реакціями аудиторії й отримую від неї різноманітні запитання.
«Червоні – це зовсім не люди?»
«Жовті – вкрай відірвані від реальності, еге ж?»
«Зелені – такі жахливо мляві…»
«Ці холоднокровні сині особи мене лякають!»
Ці всі вирази говорять більше про свого автора, ніж про сам тип поведінки. Вийти за рамки своїх уявлень – це не така вже й божевільна ідея.
Проте, коли ми оцінюємо чиюсь поведінку, то, на жаль, часто порівнюємо її зі своєю власною. Мабуть, повністю відмовитися від погляду крізь призму себе – не можливо. Але якщо мати трохи знань й обізнаності, ми можемо стати кращими в розумінні інших.
Нічого нема кращого чи гіршого. Пам’ятайте про це, коли наражаєтесь на поведінку, яку не розумієте.
Просто те, що ви маєте рацію, не означає, що ваш начальник помиляється.
А коли спілкування не вдається, виникає стрес.
Відчуття своєї недостатності
Одним із найпоширеніших стресових чинників на роботі є своєрідне відчуття недостатності. Якщо ви виконали дев’яносто сім робочих завдань протягом важкого тижня на роботі, а на вашому столі чекають ще три, то про які з них ви думаєте, повертаючись увечері в п’ятницю додому на машині?
Чи вітаєте ви себе за те, що зробили дев’яносто сім речей, чи переживаєте, що будете робити з іншими трьома, які зробити не встигли? Мабуть, як і більшість із нас, ви знаєте відповідь: оті три не зроблених,
