через степи і переправилися через Дністер. Навесні наступного, 1594 року такий самий похід здійснили козаки під керівництвом Семерія[6] Наливайка. Так на історичній арені з'явилася людина, яка в подальші два роки була найбільш яскравою фігурою в козацькому середовищі.
Родом Семерій походив з дрібної української православної шляхти. Народився в місті Гусятин (нині Тернопільська область), але дитинство й юність провів в Острозі, маєтку князів Острозьких (деякі історики вважають, що Острог і був місцем народження Наливайка). Семерій здобув в Острозі хорошу освіту, потім побував на Запоріжжі, брав участь у походах запорожців проти Османської імперії. Повернувшись з часом в Острог, поступив на службу сотником надвірної корогви (тобто охорони) князя Василя-Костянтина Острозького.
Коли ж почалася підготовка до протистояння татарам, Наливайко відпросився у князя із служби, зібрав загін добровольців і став у містечку Острокіл, що на межі Волині і Поділля. До Семерія прибували все нові і нові добровольці, і його загін швидко виріс до двох з половиною тисяч чоловік.
Татари, що запланували черговий похід на Україну, боялися йти через Поділля, де стояв загін Наливайка і де населення було готове до опору. Тому вони обійшли Поділля, пройшли через залежну від турок Молдавію і на початку липня увірвалися на Покуття (частина сучасної Івано-Франківської області). Польська влада, яка ще за полгода до цього походу знала про його підготовку, виявилася абсолютно не готовою до такого повороту подій. Майже не зустрічаючи опору, татари вільно пройшли всю Галичину.
Коли Наливайко дізнався про прорив татар, то негайно пустився навздогін за ними. До того моменту кількість його війська, як свідчать джерела, зросла до чотирьох тисяч чоловік. Проте супротивник рухався швидко і наздогнати його не вдалося. Під Теребовлей Семерій зрозумів безнадійність своїх намірів і зайнявся іншою справою спустошенням маєтків магната Мартина Калиновського.
«Відомо мені: погибель чекає
того, хто перший повстає
на гнобителів народу.
Доля мене вже прирекла.
Але де, скажи, коли була
без жертв спокутувана свобода.
Загину я за край рідний,
я це відчуваю і знаю…
І радісно, отець святий,
свою долю я благословляю!»
Наливайко повернув проти Калиновського: свого часу слуги магната забили до смерті його батька, тому Семерій мав достатньо підстав як для ненависті, так і для помсти Калиновському Спочатку він захопив Теребовлю, звідки забрав сто шістдесят коней, порох і продовольство. Потім рушив до Гусятинського замку, який хитрістю зміг захопити.
Весною 1595 року повсталі ввійшли на Волинь, потім – у Белорусію. Наприкінці цього і початку наступного року повстанський рух охопив Волинь, Поділля, Київщину, частково Галичину. До Наливайка
У літературі часто зустрічається варіант Северин, рідше – Семен. Однак сам Наливайко в більшій частині своїх листів називав себе саме Семерієм.
