це й балакати не варт —То був би надто смілий жарт.
Кажіть, до чого ви охочі?
Чим можу вас я пригостить?
А л ь т м а є р
Чим ваша хіть. Лиш не томіть!
Всі дірки попровірчувано й позатулювано.
М е ф і с т о ф е л ь
(з химерними вихилясами)
Грона є на лозі,
Роги є на козі,
Вино – це сік, лоза – деревина,
З дерева стіл, в нім скриті вина.
В природу глибше заглядай.
Вір в чудо й чуда дожидай!
Виймайте затички і пийте!
В с і
(повиймали затички; кожному ллється в склянку замовлене вино)
О пречудовий водограй!
М е ф і с т о ф е л ь
Та цур, ні краплі не розлийте!
(П'ють по другій).
В с і
(співають)
Прелюдожерно гарно нам,
Мов всім на світі кабанам!
М е ф і с т о ф е л ь
Поглянь, народ на волю вирвавсь наче.
Ф а у с т
Вони мені уже обридли всі.
М е ф і с т о ф е л ь
Стривай лиш, ще в усій красі
Побачиш їх нутро скотяче.
З і б е л ь
(необережно якось п'є; вино хлюпнуло додолу і взялося полум'ям)
Огонь! У пеклі я горю!
М е ф і с т о ф е л ь
(замовляє огонь)
Вгамуйся, приязна стихіє!
(До товариства).
Це тільки бризочка з чистилища вогню!
З і б е л ь
Це що ж таке? Та як він сміє?
Та ми за цюю чортівню…
Ф р о ш
Щоб ти такого більш не коїв!
А л ь т м а є р
А може, попросить на виступці панка?
З і б е л ь
Чи бач, нахаба отака!
Яких ти фіґлів тут наброїв?
М е ф і с т о ф е л ь
Заткнись, барило!
З і б е л ь
Ах ти ж помело!
Так ти ще будеш нам грубити?!
Б р а н д е р
Ну, начувайся, будеш битий!
А л ь т м а є р
(відтикає пробку зі стола; в лице йому жбухає вогонь)
Горю! Горю!
З і б е л ь
Це ж чародій!
Поза законом! Хлопці, бий!
Повихоплювали ножі і обступають Мефістофеля.
М е ф і с т о ф е л ь
(прибравши урочисто-таємничої постави)
Місце й час, схитнись,
Слово й вид, змінись,
Око й ум, змутнись.
Всі поставали остовпіло, витріщившись один на одного.
А л ь т м а є р
Та де ж це я? Чи не в раю?
