чаплі (танці «хекуре» і «хим-мил»); сірого варана (танець «земзен»).
Перетворення в рослини у туркменських казках фігурує досить рідко. Але, приміром, чинара в туркменських казках прибирає чудесних властивостей. До неї в тяжку хвилину звертаються за допомогою герої. «Нахились, моя чинара, нахились!» – мовить одинока сестра хлопчика, який обернувся кейіком, говорить так і Маметджан, який утікає від сестри-дева. І чинара нахиляється, щоб легше було залізти на неї; чинара виявляє супротив переслідувачам героя, які намагаються перепиляти її. В інших казках чинара, перекинувшись через річку, допомагає герою втекти на інший берег від ворогів-переслідувачів. Листям чинара виліковує хворих і сліпих. У всій Середній Азії чинара вважається священним деревом. Вшанування чинари є своєрідним відбитком тотемізму (навіть сухі гілки туркмени не використовували як паливо).
Закаспійська область. Поселення Кьоші у 5 верстах від м. Ашгабада
Не розказуйте дітям казок…
Сину мій, казки, що знала,
Від бабусь і дідусів,
Я тобі переказала
До словечка, геть усі.
Та поет Нобаткулі
Якось дав мені урок,
Що розповідать не слід
Дітям чарівних казок…
Ось летять дракони злі,
Ось іде до тебе дев…
Відривайся від землі,
Пригортайся до грудей!
Акпамик, дівча мале,
Не покаже диву страх.
Див не заподіє зле
І зав'яне на очах.
Відлетить у даль дракон,
Знайде долю сирота.
Падишахи звільнять трон
Разом по усіх світах.
Правда, це лише в казках,
Але віру не облиш.
Наше нинішнє життя,
Від казок не відрізниш.
Деви є поміж людей,
Змії і дракони є.
Різна нечисть день у день
Непомічена снує.
У житті із трьох доріг
Важко вибрати одну.
А зіб'є потік із ніг —
Понесе на глибину.
Казка нині, сину мій, —
Це продовження життя.
Хто між люду шах чи змій
Не впізнаєш до пуття.
Казка лиш чарівна мить,
Намальовані світи.
А тобі не в казці жить,
Маєш сам цього дійти.
В мене, синку, тих казок
Є іще на кілька літ.
Але дав мені урок
Друг-поет Нобаткулі…
Аджíна
У міфології туркменів, турків, таджиків, узбеків, каракалпаків, киргизів, частково казахів аджіна – злий дух. У туркменів, турків та деяких інших тюркомовних народів функції злого духа аджіни перебирає джин (у турків ще – демон мекір).
Образ аджіни сформувався як переосмислення привнесених ісламом демонологічних
