контрибуцію, яку та виплатила лише на початку III тисячоліття, фактично ліквідували її збройні сили.
Імперію Габсбургів просто четвертували: відтяли від неї Королівство Галіцїї та Лодомерїї (передана Польщі), Банат, Герцогство Буковину та Трансільванію (передано Румунії). Закарпатську Україну включили до Чехословаччини. З Боснії, Герцоговини, Далмації, Крайни, Македонії, Сербії, Словенії, Чорногорії, Нижньої Штирії створили Королівство Сербів, Хорватів та Словінців. Істрію та Південний Тіроль віддали Італії.
Четверта імперія – Російська – впала внаслідок державного перевороту, профінансованого Німеччиною, та громадянської війни, організованої ленінською партією інтернаціональних людоїдів. Окуповані нею в різні часи Естонія, Латвія, Литва, Польща та Фінляндія проголосили державну незалежність.
Ще один необоротний наслідок Першої світової війни – Лютнева та Жовтнева революції, комуністичні «революції» в Німеччині та Угорщині, які супроводжувалися масовими вбивствами людей, скасуванням правових норм, руйнацією основ біологічного існування людини.
Пандемія, «чорний четвер» і народження ОУН
І це ще не все. Удар колосальної сили завдала європейській цивілізації епідемія грипу – мабуть, найбільша пандемія в історії людства. Науковці до сьогодні сперечаються про кількість її прямих жертв. У літературі можна зустріти цифри і в 50 мільйонів, і в 100 мільйонів людей. Понад 500 млн уражених змогли вижити. У будь-якому разі, кількість жертв Першої світової війни і близько не можна порівняти із кількістю жертв тої пошесті.
Ще одна пошесть – цього разу рукотворна – це пожежа європейська, яка охопила світ у 1929 р. Почалася вона в «чорний четвер», 24 жовтня 1929 р. з краху Нью-Йоркської фондової біржі. Прямі наслідки для європейських країн, які так чи інакше потерпали від Великої депресії та її наслідків, – крах економіки, яка скотилася до рівня 30-річної давнини, десятки мільйонів безробітних (наприклад, у Німеччині рівень безробіття у 1932 р. сягнув захмарних 30 %), масовий голод та недоїдання, пов'язані з цим епізотїї і т. ін.
У такій атмосфері 3 лютого 1929 р. ветерани австро-угорської армії українського походження, які за 10 років перед тим, після поразки так званих «національно-визвольних змагань» та ліквідації Західноукраїнської Народної Республіки (про це докладно ми розповідали в попередніх книжках серії «Проект "Україна"» – «Спроба Павла Скоропадського» та «Крах Симона Петлюри»), утворили Українську військову організацію (УВО), ухвалили її політичне крило, яке ввійшло в історію під назвою Організація українських націоналістів (ОУН).
Історія тут така.
Європейські політичні тренди та український націоналістичний рух
Читаючи, перечитуючи й аналізуючи циклопічні гори літератури, присвяченої діяльності ОУН у міжвоєнний, воєнний та повоєнний періоди, її програмні документи, а це, як не крути, – майже 30 років, не можеш позбутися відчуття того, що всі її діячі діяли в якомусь вакуумі.
Вакуумі
