альтанкуІ на світанку
Вже на Різдво
Трощею всіх лякала
Жахом якогось лекала
Та її торжество
Піде на дрова
Аби ти була здорова
Сухе
Ваше
Превосходительство
Будь ти мені здоровенна
Карго суха і скажена
Підеш на дрова
Як впала проти Різдва
На дрова або ж на дрова
Все дно – раз чи два
Шкільна любов
На турніку сонце треба крутити щодня.
На брусках на руках рвучко стояти.
Без розбігу чіпко стрибати через коня.
Мені і не снились такі результати
Та ще як вона дивиться через вікно.
Та ж наче не дивиться. Як би ж то дивилась!
Як зараз я бачу захоплення юне дно —
Аби вона тільки в кіно відпросилась!
Оркестр вдарить з клубу на всю губу.
Жаб’ячий переб’є – парні такі оркестри.
Обох їх вистачить на всю долю, а то й судьбу.
Аби ще далась додому за руку провести.
Садки вишневі в ночі як білі легенди стоять.
Місяць на небі до сонця буде стояти,
А потім у річку впірне, сховається між латать
І буде за п’яти русалкою лоскотати…
Самогон і самогонка
Слюсаревському вдогонку —
В баби Клуші є закон
Розрізняти самогонку,
Вирізняти самогон.
Ну а в мене, як іконка
Із дитинства свій фасон.
Коли баба – самогонка,
Коли дід – так самогон.
Самогон лиш буду пити,
Самогонку – в перегон.
Перваком лиш замінити
Можна лютий самогон.
Узяв дівку – беззаконну.
Не зморив би її сон,
Їй налию самогонку,
Сам візьмусь за самогон.
Як японець до японки,
Залицяється щодня
Самогон до самогонки —
Буде самогоненя!..
♦♦♦
Молодці воюють на Сході
Молодиці дивляться «Роксолану»
Дівчата воюють на Сході
Хлопці мріють про Роксолану
Що в нас такого насподі
Що при всілякій погоді
З генеральним планом ачи без всілякого плану
Повна індустріалізація
Повна колективізація
Тепер – повна роксолянізація
Для кожного клону чи клану…
Українська цивілізація
Належить султану?
Вигадана Настя Лісовська
Незнана бранка з Рогатина
Rossa, Rosa, Rоха, як наша вина,
Як доля наша ще як угодовська
З глибокої глибини до нас дорина
Яремна, гаремна – ніяк не московська
Турецька якась сатана!
Не можемо ми без чужої приправи
Цар чи султан, а все ж нами править
Затемна й завидна!..
♦♦♦
Не ридай про мене, мати.
Та й тебе давно нема.
Та й чого тобі ридати
Над живим? Мамусю, ма?!
А ти плачеш з того світу,
Ти
