Життя-буття. вірші + стихи. Ігор Голомозий
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Життя-буття. вірші + стихи - Ігор Голомозий страница 3
По восьмій – заспівали,
Потім заголосили.
У деяких не стало вже
Дійти до дому сили.
А що робить? Такий обряд,
Батьки так поминали,
Хоча немало хто із них
В горілці й повмирали.
Горілку пить не раджу вам,
Господь, горілочку не пив.
Отець у жертву Сина дав,
Святую Кров за нас пролив.
На серці, мені боляче
Про це, усе писати.
Та дух мій плаче і кричить.
Мушу я вам сказати.
Говорить Бог: «Іди до них,
І прочитай цього вірша.
Як біс буде противитись,
Скажи йому, рогатий ША»!
Ша сатанюко, не кричи,
Скінчилася влада твоя.
Іди до біса, в пекло, геть!
Командує мій Бог і я.
Я – живе дитятко
Я – живе дитятко
В маминій утробі.
Кому ще потрібен я,
Боже, тільки Тобі?
Дав Ти мені ноги,
Голову і руки.
Чи потрібні мамі
У пологах муки?
Може після родів
Мама посміхнеться,
А може від мене
Мама відвернеться.
Була моя мама
Щаслива вагітна,
Чи хотіла вбити
Дитятко тендітне?
Не вбивай, матусю,
Бог дав мені тіло.
Душу дав, життя дав,
Аби я раділо.
Не вбивай, живе я.
Я твоє дитятко.
Треба мені мама,
І потрібен татко.
Хочу я побачити
Сонечко і квіти.
Хочу йти до школи,
Як сусідські діти.
Хочу працювати,
Спати, їсти, пити.
Хочу на землі цій
Як і ти пожити.
Хочу знати Бога.
У сім’ї зростати.
Сивих тата й маму
Хочу доглядати.
Не вбивайте прошу
Діточок, матусі.
Я – жива людина,
У вашому пузі.
Пише вам дитятко
Пише вам дитятко, що не знало татка,
Що не знало маму, та й не могла знать.
Пише вам людина, Божая дитина,
Пише, бо не може більше вже мовчать.
Пише вам дитина, що не знала ласки,
Радості та щастя, ніжності й тепла.
Бо тая дитина не була доросла,
Не була старою, не була мала.
Бо тая дитина не бачила сонця,
Не бачила ночі, місяця й зірок.
Не була в садочку, не пішла до школи,
Не дзвонив для неї найперший дзвінок.
Скільки таких діток гине у утробі?
За гріхи батьківські гине Божий плід.
Не ступнув на землю, не пірнув у воду.
На землі ніякий не залишив слід.
Лікар-гінеколог рукавички вдягне,
Вишкребе із мами вже живе дитя.
Гроші у кишені його вдовольнили —
Порвана дитина в урні для сміття.
Пишу вам сьогодні, бо сказати мушу,