вчительки власноруч виготовлену вибухівку. Вона спрацювала просто посеред уроку – бідолашна вчителька від страху мало заїкою не стала!
Не дивно, що за перші три роки навчання Стіва кілька разів виключали зі школи. Так тривало, допоки Стів не перейшов до четвертого класу. По-перше, тоді їх із Ріком розвели по різних класах – доки ці двоє не висадили в повітря всю школу. А, по-друге, Стів потрапив до класу для обдарованих дітей.
У цьому класі викладала вчителька на ім’я Імоджин Гілл. Менш ніж за місяць вона розібралася зі Стівом. Місіс Гілл швидко збагнула, що хлопчисько неконтрольований, тож тиснути на нього немає сенсу. Тому вона запропонувала Стівові угоду: він виконує всі завдання з підручника, а вона за це дає йому п’ять доларів. Малого Джобса така пропозиція дуже здивувала, проте він погодився. П’ять баксів, зрештою, ніколи зайвими не бувають!
І що ви думаєте? Це справді розпалило у Стіва бажання вчитися! Спершу Джобс учився заради так званої зарплати», яку видавала йому вчителька, а згодом втягнувся у цю «роботу» і вже почав виконувати завдання без грошей. Йому досить було, що після кожного виконаного завдання місіс Гілл повторювала, який він молодець.
Тож за четвертий рік навчання Стів дізнався більше, ніж за всі попередні у школі. А згідно з результатами тестів, що проводилися наприкінці року, він мав рівень знань старшокласника! Директор школи запропонував батькам Стіва, щоб він проскочив п’ятий клас і одразу перейшов до середньої школи. Пол і Клара спершу не давали своєї згоди, та згодом зважилися на такий крок. Адже їхній Стів був особливим! А рік навчання перестрибують лише особливі, обдаровані діти!
Так Стів став учнем середньої школи на рік раніше. Проблема полягала лише в тому, що в школі, до якої він вступив, не було жодних умов для обдарованих дітей. Тому такі діти просто вчилися разом із дітьми старшого віку.
Ось тут Стів зрозумів, що в молодшій школі у нього було солодке життя! По-перше, тепер умови були набагато жорсткішими. А по-друге, середня школа розташовувалася в іншому – бідному – районі. Там жили переважно неблагополучні родини, а діти з дитинства були знайомі з кримінальним світом. До школи часто приїжджала поліція розбороняти жорстокі бійки між учнями. Порівняно з цим усі попередні Стівові витівки були просто дитячими жартами!
На тлі нескінченних бійок і хуліганських витівок обдарованість Стіва лишалася майже непоміченою. І від усього цього Джобс що день дедалі більше розчаровувався в навчанні. Ще б пак! Адже він щойно полюбив школу та вирішив усерйоз присвятити себе навчанню!
За півроку ситуація погіршилася настільки, що Стів вирішив просто не повертатися до цієї школи наступного року. Про що він і повідомив батькам під час шкільних канікул. Сказати, що Пол і Клара розсердилися на сина – нічого не сказати.
«Як не підеш до школи? Куди ж ти підеш? У Маунтін-В’ю більше немає середніх шкіл!» – дивувалися батьки.
«Мені байдуже. Але я більше туди не повернуся», – Стів, якому на той час виповнилося 11 років, був сповнений рішучості.
Після
