«Окопами» називались глибокі рови з водою. Один із них спускався по схилу до річки Язучої. По землю їздили на Дрижчівку, що тяглася по верху глибокого яру, який колись був руслом Язучої.
Після земляних робіт до роботи взялися теслі. Фортеця мала три брами: Путивльська брама, Київська (Попівська) брама, Роменська (Підлипенська) брама. Були зведені мости. Один з них проходив через глибоку Конотопку і вів на Роменський шлях, другий – на озерах по Київському шляху. По чотирьох кутах фортеці звели дерев’яні вежі для дозорців. Замок мав свою дозорну вежу. У середині фортеці залишились давні помешкання.
За межами фортеці на Конотопських землях почали селитись міщани. Забудовувались хаотично. По обидва боки Путивльського шляху ставили будинки євреї, купці, поляки. Українські селяни, колишні козаки, займали левади і обробляли землю. Виникли Волкогонівка і Дрижчівка.
ЗІНОВІЙ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
Турецька галера везла до Криму купецькі товари. Заморські купці сиділи на верхній палубі у полосатих халатах та підраховували наперед прибутки. Із нижньої палуби доносились різкі команди наглядача за веслярами та удари канчука по голих списах рабів. Веслярі були прикуті за одну ногу до галери. Вони ритмічно то підіймали, то опускали весла у воду. Це виснажлива і каторжна праця. День був жаркий, без вітру, а море на всі сторони розливалось чисте без жодної цяточки.
Уже під вечір, коли сонце ховалось далеко за морем, а промені били по галері яскравим сяйвом, у морі з’явились козацькі «чайки». Це довгі човни, з обох боків обшиті очеретом. На кожному сиділо до сорока козаків. Сонце світило їм у спини і сліпило очі туркам на галері. Із гармат стріляли по «чайках». Козаки розділились на дві флотилії. Одна лишилась у морі, а друга зблизилась із галерою. Сонце сіло, настала темрява. Козаки піднялись на верх, вибили охорону. Купці закрились у камбузі. Веслярі гукали: «Братики! Порятуйте нас!» Кайдани розбивали металевими молотами. Усі звільнені переходили до козаків. Друга флотилія чайок підходила ближче. Галеру грабили, забирали гармати, різну зброю, купецькі товари, запаси їжі. Від обстрілу із гармат загинуло декілька чайок із козаками.
Турецьку галеру затопили і рушили у гирло Дніпра. Все це робилось за одну ніч. День переховувались від турок у очеретах на Низу. Другу ніч тягли «чайки» волоком із затоки у Дніпро.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
