Мацюсеві пригоди. Януш Корчак

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Мацюсеві пригоди - Януш Корчак страница 7

Мацюсеві пригоди - Януш Корчак Король Матиуш

Скачать книгу

Підмітали доріжки, фарбували лавки, поливали алеї одеколоном і витирали пил з дерев та листочків. Лікарі доглядали, щоб було чисто, щоб ніде не куріло, бо бруд і курява шкідливі для здоров’я. А поліція пильнувала, щоб під час прогулянок у саду не з’явилися хулігани, які штовхаються, кидаються камінням, б’ються й страшенно галасують.

      Король Мацюсь розважався чудово. Одягнений він був просто, й ніхто не міг пізнати його. Нікому навіть на думку не спадало, що король може прогулюватися у звичайнісінькому саду. Мацюсь двічі обійшов сад і попросив дозволу сісти на лавку біля майданчика, де гралися діти. Та тільки він сів, як до нього підійшла дівчинка й спитала:

      – Чи не бажаєте ви погратися з нами в коло?

      Вона взяла Мацюся за руку – і гра почалася.

      Дівчатка співали різних пісень і кружляли в колі. А потім, коли збиралися почати нову гру, перша дівчинка запитала у Мацюся:

      – У вас є сестричка?

      – Ні, нема.

      – А хто ваш тато?

      – Мій татусь помер, він був королем.

      Дівчинка, мабуть, подумала, що Мацюсь жартує, бо засміялася й сказала:

      – Якби мій татко був королем, він купив би мені ляльку, величезну, аж до стелі.

      Король Мацюсь узнав, що батько дівчинки служить капітаном пожежної охорони, що зветься вона Іренкою і дуже любить пожежників, які часом катають її на коні.

      Мацюсь охоче зостався б у саду й далі, та мав дозвіл гуляти тільки до четвертої години двадцяти хвилин сорока трьох секунд.

      Нетерпляче ждав Мацюсь наступної прогулянки, але саме тоді пішов дощ, і дорослі побоювалися за його здоров’я.

      А іншого разу сталося таке. Мацюсь знову грався в коло з дівчатками, аж тут до них підійшло кілька хлопчаків і один вигукнув:

      – Дивіться – хлопець грається з дівчатами! – і хлопчиська почали сміятися.

      Король Мацюсь помітив, що й справді лише він грається в коло.

      – Ходи краще з нами гратися, – сказав перший хлопець.

      Мацюсь пильно глянув на нього. О, та це ж Фелек, той Фелек, з яким Мацюсь так давно хотів познайомитись. Фелек теж пильно подивився на Мацюся й закричав на весь голос:

      – Гляньте, який він схожий на короля Мацюся!

      Мацюсеві стало страшенно соромно, коли всі почали дивитися на нього, і він хотів якнайшвидше втекти до ад’ютанта, який теж, щоб його не пізнали, був одягнений у звичайний костюм. Та чи то кваплячись, чи соромлячись, Мацюсь упав і здер коліно.

      На засіданні ради міністрів було ухвалено заборонити королю ходити в сад. Зрозуміло, треба виконувати всі королеві забаганки, але ходити в звичайний сад йому не можна. Там граються невиховані діти, які чіплялися до Мацюся й сміялися з нього, а рада міністрів не може дозволити, щоб з короля сміялися, бо це не личить королівській честі.

      Страшенно засмутився Мацюсь і довго думав про дві свої веселі прогулянки до звичайного

Скачать книгу