пояснювався її високою якістю, відзначеною численними вищими нагородами на престижних міжнародних виставках: срібною медаллю в Санкт-Петербурзі (1870), медаллю за «Великі успіхи» («Преуспеяние») у Відні (1873), медаллю 1-го класу у Філадельфії (1876), золотими медалями в Парижі (1878 та 1889). А 1882 року Іван Герасимович дістав найвищий дозвіл зображувати на своїй продукції двоголового орла і став купцем 1-ї гільдії.
На перший погляд може видатися, що такий успіх діставався цукрозаводчикові без особливих зусиль: діючі підприємства давали прибуток, який вкладався у придбання нових заводів і маєтків, що у свою чергу примножували статки. Насправді становлення цукрової імперії Харитоненка було пов’язане з численними проблемами, титанічною щоденною працею і чималими комерційними ризиками. Це й економічна криза середини 1870-х років, що спричинила різке скорочення реалізації цукру на російських ринках, і падіння цін на нього в наступному десятилітті, і гостра конкурентна боротьба за ринки збуту. Але і в цих нелегких економічних умовах, коли багато виробників солодкої продукції збанкрутіли, Харитоненко не лише вистояв, а й зумів утримати високі показники виробництва. Під 1884 рік він був уже власником майже 70 тисяч десятин землі, семи цукрових та одного рафінадного заводів, що оцінювалися в 60 млн рублів, та 11 маєтків. Багато в чому досягнення таких результатів пояснюється особистими якостями підприємця. Недаремно сучасники, характеризуючи Харитоненка, зауважували передусім такі його риси: «Проникливий, діяльний, стійкий, заповзятливий і водночас обережний».
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
