авді незвичайне, загадкове і досі нерозгадане захоплення одне одним.
«У її смерть ніхто не хотів вірити – всі вважали, що це якась там шпигунсько-контррозвідницька інтрига.
До всього ж подібний політичний колорит зафарбовує і присвячений їй фільм «Раба любви» – з газет.
Трагедії часто починаються з пророцтв і зловісних призвісток
Можна вважати, що все, що написане нижче, і що ви, сподіваюсь, прочитаєте якось при нагоді, було саме так, як тут розповідається…
А може, це белетристика, де розгулялася авторова фантазія.
Може, було не зовсім і так.
А може, було… майже так. Як тут розповідається, бо все ж таки ця історія взята з ЇЇ життя.
«Пора жити, тобто пізнавати щастя», – писав якось Олександр Пушкін, і це роман про те, як герої нарешті почали жити.
Себто пізнавати щастя. Але…
Сказано ж бо в старовинному манускрипті:
«Ця жінка не буде щасливою, я у цьому впевнений. А тому, що вона носить на чолі печать страждання.
Краса для жінки – це як «лихо з розуму» для чоловіка і, якщо красива жінка ще й розумна – це зовсім непосильний тягар».
Трагедії часто починаються з пророцтв і зловісних призвісток, – сказано в старовинному манускрипті, що його якось автор читав на дозвіллі.
…Якийсь грек-віщун в Одесі возив актрису місячної ночі в поле і, запитавши день і рік її народження та зробивши заклинання, сказав, що її погубить «Великий німий», який заговорить лише тоді, коли її вже не буде у цьому світі…
– Віро Василівно, звіздарями називають тих, хто займається ворожінням на планетах і зірках, пророкує-віщує… Вже в наші дні одне з наукових видань писало: «Лжевчені-астрологи, або, як їх ще називають, звіздарі, вважають, що доля людей нібито залежить від руху планет і зірок…»
– Не знаю, що там у вашому часі пишуть, а в моєму часі звіздарів сприймали серйозно.
– Ходить яса, що по вашому приїзді до Одеси якийсь грек-звіздар, ворожбит і віщун, возив вас уночі в поле, під небо зоряне, і ворожив вам, і щось лихе пророкував…
– Так. Якоїсь ночі з греком-ворожбитом я виїздила у поле, але не сама, зі мною були мої друзі, і вони вам підтвердять: так, усе, що навіщував тоді мені грек-ворожбит, збулося.
– Він навіщував вам загибель від «Великого німого»?
– Так, напророкував. І додав: а коли «Великий німий» заговорить, пані Віри вже не буде у цьому світі… І знаєте, все так і збулося. Великий німий заговорив уже після моєї смерті…
Актриса.
Дата народження – 9 серпня 1893 року.
Місце народження – Полтава, Російська імперія.
Дата смерті – 16 лютого 1919 року.
Місце смерті – Одеса, Україна.
Її називали то королевою екрана, то рабинею кохання.
Віра Холодна створила образ печальної жінки, вродливої, обманутої і покинутої…
Вперше знялася в кіно у 1914 році, це була епізодична роль у фільмі «Анна Кареніна».
Широку знаність і популярність до того нікому не відомий Вірі Холодній принесла роль Олени, зіграна у 1915 році в картині «Песнь торжествующей любви».
Сьогодні невідома точна кількість фільмів, у яких знялася Віра Холодна. За одними даними їх було близько 40, за іншими – приблизно 80. На жаль, тепер установити точну кількість зіграних Вірою Холодною ролей уже неможливо – не збереглися не тільки копії багатьох фільмів, але навіть назви деяких невідомі.
Віра Холодна знімалась у режисерів Є. Бауера, В. Висковського, В. Гардіна, Ч. Сабінського, П. Чардиніна.
А коротка фільмографія Віри Холодної (дані про яку збереглися) така (мовою оригіналів):
1914 – Анна Каренина
1915 – Песнь торжествующей любви
1915 – Пламя неба
1915 – Дети века
1915 – Пробуждение
1915 – Миражи
1916 – Шахматы жизни
1916 – Столичный яд
1916 – Ради счастья
1916 – Одна из многих
1916 – Лунная красавица
1916 – В мире должна царить красота
1916 – Жизнь за жизнь (Сестры-соперницы, За каждую слезу по капле крови)
1917 – Человек-зверь
1917 – Блуждающие
