переходом, який ви маєте на увазі, Десмонде.
– Не уявляю, щоб Кліфтон захотів стати директором «Судноплавної компанії Меллора», після того як леді Вірджинія публічно принизила його матір не лише в суді, а й спаплюжила у кожній британській газеті.
– Ви маєте знати, що в цьому листі, – повторив Ноулс.
Джайлз навіть не намагався змінити рішення сестри, бо розумів, що це безглуздо.
Серед багатьох чеснот Емми була безмірна відданість родині, друзям і будь-якій справі, в яку вона вірила. Але іншою стороною цієї медалі була впертість, яка іноді дозволяла її особистим почуттям переважати здоровий глузд, навіть якщо її рішення могло призвести до програшу справи про наклеп і навіть змусити подати у відставку з посади голови компанії Беррінґтонів. Джайлз це знав, бо й сам міг бути таким же впертим. «Це наша сімейна риса», – визнав він.
Натомість Гаррі був набагато прагматичнішим. Він би зважив варіанти й розглянув альтернативи задовго до того, як приймати рішення. Однак Джайлз підозрював, що Гаррі розривався між підтримкою дружини та вірністю своєму найдавнішому товаришу.
Коли вони втрьох вийшли на Лінкольнс-Інн-філдс, запалювали перші гасові ліхтарі.
– Побачимося вдома за вечерею, – сказав Джайлз. – Я ще маю кілька справ. І до речі, сестро, дякую.
Гаррі гукнув таксі, і вони з дружиною зайняли заднє сидіння. Джайлз не рушив з місця, поки автівка не повернула за ріг і не зникла з поля зору. Тоді він рушив швидким кроком у напрямку Фліт-стрит.
2
Наступного дня Себастьян піднявся рано-вранці. Прочитавши «Файненшел таймс» і «Дейлі телеграф», він просто не міг збагнути, як його мати сподівається виграти цей процес про наклеп.
«Телеграф» розповідала своїм читачам, що якщо зміст листа майора Фішера залишиться таємницею, це ніяк не допоможе справі пані Кліфтон. «Файненшел таймс» зосередилася на проблемах, з якими зіткнеться «Судноплавна компанія Беррінґтонів», якщо її голова програє справу і буде змушена подати у відставку. Акції компанії впали на шилінґ, оскільки багато її акціонерів уже вирішили, що леді Вірджинія переможе. Себ відчував, що найкраще, на що могла сподіватися його мати, була розділена думка присяжних. Як і всіх інших, його вельми цікавило питання, що ж такого є в листі, який пан Трелфорд не дозволяє йому прочитати, і якій зі сторін це може допомогти. Коли Себ зателефонував матері після повернення з роботи, та уникала відповіді на цю тему. Він навіть не пробував розпитувати про це батька.
Себастьян з’явився в банку навіть раніше, ніж зазвичай, але коли сів за свій стіл і спробував розібрати ранкову пошту, то виявив, що не може зосередитися. Після того як його секретарка Рейчел поставила йому кілька запитань, що лишились без відповіді, вона здалася й запропонувала йому повернутися до суду і не приходити, поки присяжні не винесуть вердикт. Той неохоче погодився.
Коли таксі виїхало з Сіті на Фліт-стрит, Себ помітив жирний заголовок «Дейлі мейл» і вигукнув:
– Зупиніться!
