Я люблю вивчати англійську мову, коли бачу свій прогрес. – I + enjoy + learning English when + I + see + my progress.
Це складносурядне речення, що складається з двох стверджувальних частин.
Дієслово enjoy вимагає після себе герундій.
English – назви мов використовуються без артикля.
Повторимо ще раз.
I enjoy learning English when I see my progress.
825. Наскільки корисний урок? – How useful + is + the lesson?
Це питальне речення у простому теперішньому часі з дієсловом to be.
(Питальне слово) + am або is або are + підмет + …
The lesson – використовується з означеним артиклем, тому що є певним за ситуацією.
Повторимо ще раз.
How useful is the lesson?
826. Я тримав її сумку. – I + held + her bag.
Це стверджувальне речення у простому минулому часі.
Пiдмет + основне дієслово із закінченням -ed (або друга форма неправильного дієслова) + …
Hold – held – held – це три форми неправильного дієслова – тримати; обіймати.
Повторимо ще раз.
I held her bag.
827. Я був схильний так думати. – I + tended + to think so.
Це стверджувальне речення у простому минулому часі.
Пiдмет + основне дієслово із закінченням -ed (або друга форма неправильного дієслова) + …
Дієслова, що йдуть один за одним розділяються часткою to.
Повторимо ще раз.
I tended to think so.
828. Я зовсім незадоволений цими результатами. – I'm + not + satisfied with these results at all.
Це стверджувальне речення у простому теперішньому часі з дієсловом to be.
Підмет + am або is або are + …
Be satisfied with – перекладається як бути задоволеним чимось.
Повторимо ще раз.
I'm not satisfied with these results at all.
829. Він повторив свої слова. – He + repeated + his words.
Це стверджувальне речення у простому минулому часі.
Пiдмет + основне дієслово із закінченням -ed (або друга форма неправильного дієслова) + …
Повторимо ще раз.
He repeated his words.
830. Це наш останній шанс. – It's + our last chance.
Це стверджувальне речення у простому теперішньому часі з дієсловом to be.
Підмет + am або is або are + …
Повторимо ще раз.
It's our last chance.
831. Ти можеш це довести, якщо ти захочеш. – You + can + prove it if + you + want.
Це умовне речення першого типу з модальним дієсловом у головній частині речення.
Перший тип використовується для того, щоб сказати про реальні майбутні наслідки дотримання або недотримання певної умови. Умова вводиться словами if – якщо або when – коли. Якщо речення починається з умови If/When, то після неї ставиться кома, а якщо умова стоїть у другій частині речення, то кома перед if/when не потрібна.
Структура умовних речень першого типу:
If/When + Present Simple – Future Simple або Future Simple – if/when + Present Simple.
Структура
