та іншими породами аналогічного походження.
У тварин чорно-рябої породи тулуб дещо подовжений, пропорційний; вим’я об’ємисте, шкіра еластична. Масть чорно-ряба. Через відмінності властивостей вихідної місцевої худоби, природні умови, рівень племінної роботи у породі утворилося кілька груп і типів, що різняться за екстер’єрними особливостями, надоєм, жирномолочністю. Тварини великі (бики важать 900–1000, корови – 550–650 кг), високої молочної продуктивності (середній річний надій – близько 4000, у племінних господарствах – до 6000 кг), але поступаються іншим групам за жирністю молока (3,6–3,7 %).
М’ясні якості чорно-рябої породи задовільні. За інтенсивного вирощування середньодобові прирости молодняку – 800–1000 г, до 15–16-місячного віку тварини важать 420–480 кг. Забійний вихід – 50–55 %. Племінна робота спрямована на вдосконалення породи методом чистопородного розведення з урахуванням місцевих умов у різних зонах. Для поліпшення конституції тварин і підвищення молочної продуктивності в господарствах використовують биків голландської голштино-фризької породи.
Основні райони розведення: північно-західні області Росії, Україна, Білорусь, Прибалтика, Узбекистан, Урал, Західний і Східний Сибір, Далекий Схід.
Костромська порода великої рогатої худоби, молочно-м’ясного напряму. Виведена в радгоспі «Караваєво» та племінних фермах Костромської області схрещуванням ярославської та місцевої худоби з альгауською та швіцькою породами. Затверджена 1945 р.
Одна з найбільш високопродуктивних порід молочно-м’ясного напряму. Тварини великі, широкотілі, з міцним кістяком і добре розвиненою мускулатурою. Вирізняються інтенсивним зростанням і добрими м’ясними якостями. Масть від світло- до темно-сірої. Бики важать 850–950 (іноді до 1000) кг, корови – 550–650 кг. Середній річний надій – 4000–5000 кг, жирність молока – 3,7–3,9 %. Відгодівельні кастрати у 18 місяців важать 450–500 кг. Забійний вихід – 60 % і більше.
Костромську породу широко використовують для поліпшення продуктивних якостей багатьох порід та місцевої худоби.
Цю породу також використовували під час виведення алатауської породи.
Бестужевська порода великої рогатої худоби, молочно-м’ясного напряму. Батьківщина – село Реп’ївка (нині Новоспаський район Ульянівської області). Виведена в кінці ХVIII – на початку XIX ст. схрещуванням місцевої худоби зі шортгорнською, голландською, симентальською та іншими породами. Назву дістала за прізвищем заводчика Бестужева, який започаткував племінну роботу з породою.
Худоба велика, з глибоким подовженим тулубом і міцним кістяком. Масть червона, різних відтінків (від світло-червоної до вишневої), трапляються білі відмітини на голові, грудях, череві, вимені. Жива маса биків – 750–900 кг, корів – 500–550 кг. Надої – 3000–3800, до 4500 кг, жирність молока – 3,8–4,1 %, найбільша – 5,5 %. Худоба скоростигла, добре нагулюється і відгодовується. Забійний вихід – до 60 %.
Симентальська порода
