8 уроков лидерства. Чему военные могут научить бизнес-лидеров. Роберт Кийосаки

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу 8 уроков лидерства. Чему военные могут научить бизнес-лидеров - Роберт Кийосаки страница 19

8 уроков лидерства. Чему военные могут научить бизнес-лидеров - Роберт Кийосаки Богатый Папа

Скачать книгу

не був ти,

      Бо в їх душу контролем своїм,

      В їх сумління сягнув ти?..

      Небезпечно ставати всупір

      Діл природних бігови!

      Легко власний свій забаг подать

      За веління Єгови.

      Що, як ти сорок літ отсих був

      Шалом божеським хорий,

      Замість божого, їм накидав

      Власний план тіснозорий?

      Адже ж, може, в Єгипті вони,

      Множачись серед муки,

      Могли вирости в силу й забрать

      Увесь край в свої руки?

      Відірвавши від ґрунту їх там

      І завівши в пустиню,

      Чи подумав ти: може, отсим

      Злочин лютий я чиню?

      Що значить безґрунтовій юрбі

      Обіцяти свободу?

      Чи не те ж, що з землі вирвать дуб

      І пустити на воду?

      Чи не правду говорить Датан:

      Старі гнізда лишили,

      А новії здобути нема

      Ні охоти, ні сили?

      О Єгово, озвися, скажи:

      Я чинив твою волю,

      Чи був іграшка власних скорбот,

      І засліплення, й болю?

      О Єгово, озвися! Чи й ти

      Здобуваєш дар мови

      Лиш у пристрасті нашій, у снах,

      У розбурханій крови?»

      Та Єгова мовчав, лише чуть

      Лиховіснії звуки:

      То квиління гієни в яру,

      То знов шелест гадюки.

XV

      Підіймалося сонце над степ,

      Мов багровеє коло,

      І промінням, мов стрілами, тьму

      Прошибало й кололо.

      У промінні тім Небо-гора,

      Мов цариця в пурпурі,

      Над всі гори найвище здійма

      Свої ребра понурі.

      На найвищому шпилі гори,

      Вище зломів і кантів

      Хтось недвижно стоїть, мов один

      З предковічних гігантів.

      Там високо над чвари землі,

      Над всі шуми і згуки

      Він стоїть і до неба простяг

      Розпростертії руки.

      У сходовому сяйві небес,

      В пурпуровім промінню

      Колосальний його силует

      Видно геть у пустиню.

      І летять із гебрейських шатрів

      Затурбовані зори,

      Мов гонці, до гіганта того

      На осяяні гори.

      «Се Мойсей!» – одні одним уста

      Промовляють несміло,

      Та не вимовлять того, що там

      У серцях защеміло.

      Се Мойсей на молитві стоїть,

      Розмовляючи з Богом,

      І молитва та небо боде,

      Мов поломінним рогом.

      Хоч заціплені міцно уста

      І не чуть його мови,

      Але серце його розмовля

      І кричить до Єгови.

      Підіймається сонце, пала

      Вся небесная стеля;

      І стоїть на молитві Мойсей

      Нерухомий, як скеля.

      Вже полуденний демон степом

      Шле знесилля і змору,

      Та Мойсея мов руки чиїсь

      Підіймають все вгору.

      І схиляється сонце униз

      Вже над Фазга49 вершини,

      І ляга величезная тінь

      Від вершин на рівнини.

      І

Скачать книгу