Поезії 1929-1940 років. Микола Бажан

      Дороги матроські,

      Як шрами од шпаг.

      Тінь неспокійна й крилата

      Корсарського злого фрегата

      Морями облудними буде пливти;

      Струмітиме хмуро повз чорні борти

      Вітер одвертий солдата,

      Вітер хоробрих людей,

      Що кричить альбатросом між рей,

      Тугий, як дуга арбалета,

      Прямий, як удар стилета,

      Шершавий, як іржа

      Корсарського ножа.

      Рубай же ланцюги,

      Зривайся із причалу,

      Бо не в чорнильницях фрегат шукає шквалу,

      Бо ти, як муж і войовник,

      В часи смертельного авралу

      І компасу,

      І серцю

      Метнутись не даси убік.

      ЧИСЛО