Як ведеться, так і живеться. Панас Мирний
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Як ведеться, так і живеться - Панас Мирний страница 8
– Своїх напували, – повагом одказав Грицько.
– А моїх?! – скочивши, мов ужалений, скрикнув Василь.
– Сам де був? Ящірок поров? – уїдливо спитав Грицько.
Хвилину Василь постояв, це зразу – прискочив до Йвася, що, розплатавшись на траві проти сонця, спав, як убитий, і штовхнув його у бік ногою.
– Іване! Чому ти не напував товару? – скрикнув він. Івась спросоння не розібрав нічого, підвівся, сів і, лупаючи, дивився на Василя сонними та мутними очима.
– Навіщо ти його будиш? Нащо займаєш? – скрикнув Грицько, схопившись з місця й підбігаючи до Василя.
– А твоє яке діло? Ти спрос?
– Дуля тобі в нос! – скрикнув Грицько. – Тільки мені його займи – то дивись! – він показав йому кулака.
Івась, полупавши очима і поскрібши у потилиці, знову ліг і зразу заснув.
– Не дуже лиш носися з своїми кулаками, бо поодбиваю! – сказав, одходячи, Василь.
– Хто, ти? – кричить Грицько.
– Я! – одрубав Василь.
Грицько погнався, Василь потяг навдьори. Грицько став, плюнув і, вернувшись на місце, ліг. Він удовольнився – Василь утік від його, злякався! Шкода, що Івась спить, не бачив. І Грицько радий закрив очі.
Василь, походивши манівцями, одлучив своїх овечат, зайняв руденьке телятко і погнав до водопою.
Він довго не вертався; уже і Грицько заснув, і Івась прокинувсь, а його все не було. Сонце повернуло з полудня; його косе проміння зробилось ще пекучіше, ще гарячіше; вітер зовсім затих; сухе, жовте, аж червоне повітря віддавало горілим, і в полі здавалось мов серед печі. Івась, прокинувшись, довго сидів, чухався, утирався від поту, поти трохи прочумавсь. Що йому зразу почулось – це якесь чудне деренчання, мов хто на дудці грав. Що воно? де воно? Він озирався, розглядав. Грицько он лежить, спить; овечата розбрелися, скубуть травицю. Чого ж їх так мало? І руденького теляти немає… Де се воно подівалося? Івась кинувсь до Грицька:
– Грицьку, Грицьку! Чого не всі вівці? Де руденьке телятко?
– Василь погнав до водопою, – промовив Грицько, лупнувши очима і позіхаючи.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.