Загадки. Леонід Глібов

Чтение книги онлайн.


Читать онлайн книгу Загадки - Леонід Глібов страница 1

Загадки - Леонід Глібов

Скачать книгу

      * * *

      Бачить – не бачить,

      Чути – не чує,

      Мовчки говорить,

      Дуже мудрує.

      Часом захоче —

      Правди навчає;

      Іноді бреше,

      Всіх звеселяє.

      Люба розмова, —

      Будемо, діти,

      З нею довіку

      Жити-дружити.

      Хто ж то такая

      В світі щаслива,

      Мудра, правдива

      І жартовлива?

      Як не вгадали,

      Стану в пригоді:

      Річ коротенька —

      КНИЖКА та й годі.

      * * *

      Котилася тарілочка

      По крутій горі,

      Забавляла любих діток

      У моїм дворі.

      Нам тієї тарілочки

      Чому не любить —

      Хорошая, золотая

      І як жар горить.

      Прийшла баба – сама чорна,

      І чорний жупан, —

      Заховала тарілочку

      У синій туман.

      Постихалі співи й жарти

      У дворі моїм;

      Золотої тарілочки

      Стало жаль усім.

      Зачинився я у хаті,

      У віконці став

      І про тую тарілочку

      Співати почав:

      «Туманочку, туманочку!

      Поклонись зорі,

      Покоти нам тарілочку

      По нашій горі…»

      Де не взявся із-за лісу

      Невідомий птах,

      Довгохвостий, гостроносий,

      На восьми ногах.

      Тільки став я приглядаться —

      І що, і відкіль,

      А він зразу розігнався —

      І в вікно сусіль…

      Я – на піч та у куточку

      Зігнувсь, притаївсь

      І, щоб птах той не надибав, —

      Ряденцем укривсь.

      Навіжений птах літає,

      Не найде ніде

      І тонесенько виводить:

      «А де дідок, де?»

      Закричав горлатий півень

      І прогнав мій страх,

      Я зрадів – і не побачив,

      Де той дівся птах.

      Золотую тарілочку

      Всі знають давно:

      То на небі СОНЦЕ ясне,

      На весь світ одно.

      Чорна баба – нічка темна:

      Із давних-давен

      Покриває все на світі,

      Як погасне день.

      Заховався, шуткуючи,

      Дідусь-господар,

      Щоб не зразу догадались,

      Що той птах-КОМАР.

      * * *

      Скажу ще загадку таку:

      У ночвах переплив я річку

      І у долинці на піску

      Побачив хатку невеличку.

      Без вікон хатка, без дверей, —

      Як не мудруй, не можна влізти;

      Вона ж повнісінька людей,

      А ласощів – не переїсти!

      Ну, як би так мені туди?

      Хоч би ж тобі де-небудь щілка…

      Я і туди, я і сюди —

      Ніяк: ні зверху, ні з причілка.

      Дивлюсь – з лози іде Різак, —

      Його мале й велике знає:

      Сокири нашої свояк,

      По всіх усюдах він буває.

      Побачив, що я там ходжу:

      «Чого, – питає, – тут никаєш?»

      «Ох, мій голубчику! – кажу, —

      Нащо питаєш? Либонь, знаєш».

      Він цюк – і хатку розрубав.

      «Ну, – каже, – лізь, щоб не кортіло!»

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

/9j/4AAQSkZJRgABAQEASABIAAD/2wBDAAMCAgMCAgMDAwMEAwMEBQgFBQQEBQoHBwYIDAoMDAsKCwsNDhIQDQ4RDgsLEBYQERMUFRUVDA8XGBYUGBIUFRT/2wBDAQMEBAUEBQkFBQkUDQsNFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBT/wAARCAMeAjoDAREAAhEBAxEB/8QAHQAAAwEBAQEBAQEAAAAAAAAAAAECAwcGBQQICf/EAFsQAAIBAwIDBQUGBAMFBAUDFQECEQADIRIxBEFRBQYiYXEHEzKBkUKhscHR8AgjUuEUYvEVFjNyggkXJEMYJTRTkiY2ZHWis7QnN0RFVFZjc5PTV4OFlJWyw//EABkBAQEBAQEBAAAAAAAAAAAAAAABAgQDBf/EAC8RAQACAgIBAgUEAgIDAQEAAAABEQIxAyESQVETFDJSYQQiM3FCgSORRPDxQ7H/2gAMAwEAAhEDEQA/AP7S1aSSRM9etfMfQEwJz6TzoEBmJ0jqOtAF5UgCTyk0CwSqwSSPpQMkkkFoGT/eqM9ZmNX0G4qWEWViMD6bUDnAJMD0oD7ZiJmDjegYExnOwPKgROkQoMDY9aA+E6ok9edBFxlkbjG8VJWBOs4OrnUUSGK8ufWiaJl8ZiARtmho

Скачать книгу