Котенко та Квятковська.
К о т е н к о (виходить з Квятковською). А вам би, Ганно Михайлiвно, i прибиратись пора.
К у л i ш е в и ч. Не бiйтесь, я й так гарна.
К о т е н к о. А як покришку перемiнимо, пiд другу пiдете?
К у л i ш е в и ч. Дивлячись пiд яку: iнша так накриє, що й дихати нiкуди! (Входить в 4-ту уборну).
К о т е н к о (пiдходить до 1-ї у борної). Що се, Лучицької досi нема?
К в я т к о в с ь к а. Така й вона, щоб загодя! То для нас, бiдних, i контракти, i штрафи, а для неї – нема!
К о т е н к о. Для мене всi рiвнi.
К в я т к о в с ь к а. Хто б говорив, а хто б слухав: то до мене ви пiдсипаєтесь з жарту, а я й мiзинця для вас супроти Марусi не варт – тiй i ролi найкращi, i уборна перва, i все… падам до ног! Бо боїтесь.
К о т е н к о. Я? Боюсь? Та вона в мене ось де! Побачите, яку я їй встругну штуку.
К в я т к о в с ь к а. Ану-ну, серце! Докажи, що я мила!
К о т е н к о. Гирявий! Гирявий! Гей!
В И Х I Д VII
Тi ж i Гирявий.
Г и р я в и й (вискакує весело). Я тутечки!
К о т е н к о. Оповiстiть – першою йде драма.
Г и р я в и й. А я на водевiль…
К о т е н к о. Тридцять раз вам казав: при драмi водевiль на кiнцi.
Гирявий кинувся. Квятковська фиркнула i втекла.
В И Х I Д VIII
Котенко i Жалiвницький.
Ж а л i в н и ц ь к и й (на порозi 2-ї у борної). Слухайте, Савичу, ще Марiї Iванiвни нема?
К о т е н к о. Менi нема дiла: мусить бути по контракту о сьомiй годинi; iначе – штраф!
Ж а л i в н и ц ь к и й. Та чуднi ви якi! Хто з нас по контракту приходить? Всяк – по афiшi.
К о т е н к о. Афiша бреше: водевiль завжди по драмi.
Ж а л i в н и ц ь к и й. По руських трупах, а в нас – зроду.
К о т е н к о. А я так хочу, i менi ти не указ! (Пiднiмає тон).
Ж а л i в н и ц ь к и й. Так оповiстiть перше, то й знатимем, а коли афiша брехлива, то ваша вина.
К о т е н к о. Не вчiть мене! Ще молоко на губах не обсохло!
Ж а л i в н и ц ь к и й (пiдходить). Що-о? Кричать здумали?
К о т е н к о (упавшим тоном). Я так… од природи… У мене такий голос… Що ж, мене поставлено режисером.
Ж а л i в н и ц ь к и й. Так коли ви режисер, так не робiть бешкету! (Заходить в уборну, грюкнувши дверима).
В И Х I Д IX
Котенко та Лемiшка.
К от е н к о. Готово? Завiсу! Всi на мiсця!
Л е м i ш к а (бiжить злякано). Ох, господи!
К от е н к о. Куди, старий?
Л е м i ш к а. Надобность… книжки…
К от е н к о. В будку!
Л е м i ш к а. Только… листика… до книжки листика… Водевiлем пiдвели… водевiлем… Я прихватком…
К от е н к о. До будки менi! Тут завiсу дали, а вiн…
Л е м i ш к а. Да… возмутительно… Але я завжди i душею, i серцем… по гроб живота…
К от е н к о. Годi базiкати! Гайда! (Повертає за шиворот).
Л е м i ш к а. Не утруждайтесь… лечу, лечу! Я напам'ять… од палятурки до палятурки! (Бiжить).
В И Х I Д X
Лучицька
