що в цій маленькій країні панують такі звичаї.
Я збирався вирушити на сусідній острів на запрошення імператора Блефуску. Раптом пізно ввечері слуга повідомив, що мене просять вийти на майдан. Поблизу моєї оселі зупинилися закриті ноші; усередині був мостивий придворний, якому я якось допоміг. Він просив про коротку зустріч віч-на-віч. Відіславши носіїв і звелівши слузі тримати язика за зубами, я підняв ноші й, поклавши їх до кишені камзола, повернувся до приміщення і щільно зачинив двері.
Улаштувавши, як звичайно, гостя на столі, я всівся напроти. Вельможа відкинув запону, і ми привіталися. Обличчя гостя здалося мені стурбованим, і я прямо поцікавився причиною, що змусила його прибути до мене такої пізньої години. «Майте терпець, – відповів він, – і уважно мене вислухайте. Йдеться про вашу честь і життя…»
Коли відвідувач залишив мене, я спробував якомога докладніше записати зміст нашої бесіди.
– Ви мусите знати, – почав мій таємний прихильник, – що останнім часом відбувалися таємні наради його величності й державної ради, де обговорювалося питання про вашу подальшу долю. Два дні тому король ухвалив остаточне рішення. Вам відомо, що адмірал Скайреш Болголам буквально від дня вашої появи на узбережжі Ліліпутії став вашим найлютішим недоброзичливцем. Причини цього мені незрозумілі, однак ненависть Болголама тільки зросла після вашої перемоги над імператорським флотом Блефуску. Адмірала підтримують державний скарбник, верховний суддя і деякі воєначальники – словом, ті наближені, яким король особливо довіряє. Було складено доповідь його величності, і питання передали на обговорення державній раді. Ви якось дуже допомогли мені, тож зараз я вважаю за свій обов’язок надати вам копію обвинувального акта, спрямованого проти вас. Ознайомтеся з його змістом не гаючи ані хвилини.
Я вийняв окуляри, взяв простягнені мені папери й уважно прочитав таке:
Пункт перший
Не зменшуючи заслуг Куїнбуса Флестрина, ми, утім, звинувачуємо його в державній зраді. Вищезгаданий Флестрин, діставши від Його Королівської Величності наказ захопити всі кораблі ворога з метою остаточної перемоги над імперією Блефуску, віроломно відмовився його виконувати. Отже, він зруйнував плани перетворення ворожої нам імперії на провінцію Ліліпутії, а також перешкодив знищенню єресі тупоконечників, які переховуються на острові. Куїнбус Флестрин оголосив, що не має наміру застосовувати насильство для того, щоб знищити волю невинного народу.
Пункт другий
Під час прибуття послів імператора Блефуску Куїнбус Флестрин віроломно сприяв, заохочував, підбадьорював, звеселяв і, нарешті, приймав у себе згадане посольство. Такі дії він чинив свідомо, попри те що ці люди були слугами правителя країни, який нещодавно воював із королівством
