надто молода й досі захоплюється пустими цінностями світу.
Брида побачила у темряві постать Мага – він заглибився в ліс і зник між деревами, ліворуч від неї. Їй було страшно залишатися тут самій, і вона докладала зусиль, щоб зберігати спокій. Це її перший урок, і вона не повинна показати, що нервується.
– Він прийняв мене як ученицю. Я не можу розчарувати його.
Вона була задоволена собою й водночас здивована, що все відбулося так швидко. Вона ніколи не сумнівалася у своїй рішучості, а тепер пишалася нею й пишалася тим, що та привела її аж сюди. Була певна, що Маг ховається десь за скелями й спостерігає за її поведінкою, щоб з’ясувати, чи спроможна вона навчатися магії. Він говорив про мужність; тож навіть відчуваючи страх, – а в її душі вже виникали образи змій та скорпіонів, що ховалися у розколинах скелі, – вона мусить виявити мужність. Незабаром він повернеться, щоб дати їй перший урок своєї науки.
– Я жінка сильна й рішуча, – тихо повторювала вона, звертаючись до самої себе.
Їй пощастило, адже вона дістала дозвіл залишитися з цим чоловіком, якого одні обожнювали, а інші боялися. Вона подумки перебрала всі події вечора, протягом якого вони були вдвох, і згадала, як помітила нотки ніжності в його голосі. «Хтозна, може, я сподобалася йому як жінка. Може, він навіть хотів би покохатися зі мною». Це був би цікавий досвід – у його очах вона помітила щось дуже дивне.
«Які дурні думки». Вона прийшла сюди в пошуках чогось конкретного – дороги до знання – й несподівано зловила себе на тому, що мислить як звичайнісінька жінка. Вона примусила себе більше про це не думати, й тоді раптом до неї дійшло, що вже минуло чимало часу, відтоді як Маг залишив її саму.
Вона відчула щось подібне до нападу паніки; про цього чоловіка ходили дуже різні й суперечливі чутки. Одні казали, що це наймогутніший маг серед усіх тих, кого їм доводилося знати, що він спроможний змінювати напрям вітру, розганяти хмари, застосовуючи лише силу думки. Брида, як і всі люди, була зачарована чудесами такої природи.
Проте інші люди – люди, які мали стосунок до світу магії й відвідували ті самі курси, що їх відвідувала вона, запевняли, що це лихий чаклун, який володіє таємницями чорної магії і вбив своїми чарами одного чоловіка лише тому, що закохався в його дружину. За цей злочин він приречений блукати в лісах, хоч і є Наставником.
«Можливо, від самоти в нього помутився розум», – подумала Брида, відчувши новий напад паніки. Попри молодість, вона вже знала, якої шкоди може завдати самота людям, а надто літнім людям. Вона зустрічала людей, які втрачали всю радість від життя, бо більше не могли боротися із самотністю і зрештою впадали в розпач, безнадійно загрузнувши в ньому. Це були переважно ті, хто вважав, що у світі більше немає місця ані для гідності, ані для слави, і лиш лопотіли без угаву, обговорюючи помилки інших. Це були люди, яких самотність перетворила на суддів, чиї вироки розліталися з вітром на всі чотири сторони світу, долітаючи до кожного, хто хотів їх слухати. То, може, і Маг збожеволів від самоти?
Зненацька
