ви сіли на дієту, але сприймаєте світ із позиції товстуна, як і досі. Ви досі вважаєте, що, навіть почавши менше їсти, все одно зостаєтеся товстуном. (І це ще найнейтральніше слово з усіх, якими нагороджують себе люди з надмірною вагою, що стали на шлях боротьби за стрункість.)
Якщо ви почуваєтеся товстуном і негативно інтерпретуєте свій стан, хід ваших думок буде, скоріш за все, такий: «Я товстий (товста), а товсті люди – потворні й ні на що в житті не здатні! Чи їси, чи не їси, однак бридко дивитися на себе в дзеркало». Це зрештою призведе до виникнення додаткових негативних думок та емоцій, які наштовхнуть вас на рішення: «Та грець із ним, із тим схудненням! Усе одно нічого не вийде… Як був (була) потворою, так і зостануся». Рішення, прийняте без належної підтримки свідомості, безслідно тане; жодного впливу на вашу поведінку воно не справляє, тож усе повертається до точки старту. Хіба що у ваше мислення додалась іще одна негативна «рама»: «Дієти не працюють – якщо вже ти гладкий, змирися з цим!»
Оскільки наші рішення визначають нашу поведінку, наші вчинки та їхні наслідки, мені здається, що це найпростіше й найлогічніше пояснення всього, що ми робимо чи не робимо в нашому житті. Пам’ятаєте приклад про щасливчика, невдаху й аварію? Дослідження показали, що люди, які налаштовують себе на те, що їм неодмінно пощастить, і справді щасливчики! Здебільшого щасливчики переконані, що їх чекає світле майбутнє. У них висока самооцінка, і часто ці очікування не дають їм змоги занепасти духом у разі невдач або труднощів, а також забарвлюють їхнє спілкування з іншими в теплі тони. Тому важливо, щоб ми не дали своїй самооцінці знизитися. Якщо бачити все в чорних тонах – таким і буде ваше життя, оскільки ваші емоції будуть теж, мов чорна хмара, змушуючи вас приймати рішення, ґрунтовані виключно на негативних передумовах.
Дозвольте мені прояснити свою позицію так: ступінь негативу чи позитиву у вашій оцінці якоїсь події є, зрештою, ступенем негативу чи позитиву в рішеннях, що ви їх приймаєте. Цікаво, що й той, й інший тип мислення (позитивний і негативний) – несвідомі й працюють, так би мовити, автоматично. Дуже важливо запам’ятати це, адже зараз ми підходимо до головної хорошої новини…
Поза сумнівом, перша причина того, що люди не досягають поставлених цілей, полягає в дисонансі між їхніми шаблонами мислення і тим, чого вони хочуть досягти.
Про що я?
Про брак того, що зазвичай називають терміном «конгруентність».[3] Виходить, що мети не досягають, коли:
• сприйняття;
• переконання;
• думки;
• емоції;
• рішення;
• дії людини не узгоджуються між собою.
Інакше кажучи, свідомість і підсвідомість людини працюють не синхронно.
Не лякайтеся! Я не збираюся заводити вас у хащі психологічних термінів. Усе дуже просто.
Ось усе, що вам слід
Конгруентність (у психології) – міра відповідності Я-реального Я-ідеальному. Стан цілісності та повної щирості, коли всі частини особистості працюють разом, переслідують єдину мету. Наприклад, якщо особистість відчуває, думає і робить одне й те саме, у цей момент часу таку особистість можна назвати конгруентною.
