нагороди, які були одержані за особисті заслуги (але суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню);
– грошові кошти, одержані як відшкодування за втрату чи пошкодження речі, яка є особистою власністю одного з подружжя, а також відшкодування завданої моральної шкоди;
– страхові суми, одержані за обов’язковим або добровільним особистим страхуванням;
– приплід або дохід (у тому числі дивіденди), які приносить річ, власником якої є один із подружжя.
Крім того, у судовому порядку може бути визнано особистою приватною власністю дружини чи чоловіка майно, набуте нею (ним) за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.
Вищевказаний перелік є вичерпним. Все інше є спільною сумісною власністю подружжя.
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного доходу. Вважають, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, у тому числі об’єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя і внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий рахунок у банківську (кредитну) установу.
Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, також є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Якщо особисте майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Всупереч загальнопоширеній помилці, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Поділ спільно нажитого у шлюбі майна подружжя може здійснюватися двома шляхами:
– у добровільному порядку, шляхом складання договору між ними;
– у судовому порядку шляхом звернення до суду з позовом про поділ спільно нажитого у шлюбі майна подружжя.
Зазвичай
