до того, що лежало поруч із сумочкою. То була проста золота обручка. Хлопець її підняв, оглянув і поклав на місце. Він повільно вирушив у хвостову частину авіалайнера.
Менше ніж за хвилину його приголомшило таким здивуванням, що Алберт нанівець забув як про те, хто веде літак, так і про те, як той убіса сідатиме, якщо там автопілот.
Пасажири рейсу № 29 зникли, але залишили по собі казкові – а подеколи й запаморочливі – розсипи скарбів. Майже на кожному кріслі Алберт знаходив коштовності: здебільшого обручки, проте траплялися також речі з діамантами, смарагдами, рубінами. Скажімо, сережки, більшість із крамниць «все по п’ять і десять»,[62] але деякі, на Албертове око, виглядали доволі дорогими. Декілька добрих речей було у його матері, але, у порівнянні з дечим тутешнім, її ювелірні прикраси мали б вигляд придбаних на якомусь базарному розпродажу. Тут були шпильки, намиста, запонки, ідентифікаційні браслети. І годинники, годинники, годинники. Від «Таймексів» до «Ролексів»,[63]і їх тут, здавалося, було зо дві сотні, вони лежали на сидіннях, лежали на підлозі між кріслами, лежали в проходах. Виблискуючи під світлом.
Щонайменше шістдесят окулярів. У залізних оправах, у рогових оправах, у золотих оправах. Були там окуляри поважні й плохенькі, і окуляри з поцяцькованими стразами дужками. «Рей-Бени», «Полароїди», «Фостер-Ґранти».[64]
Пряжки від ременів, службові значки й відзнаки і купи монет. Жодних банкнот, хоча легко набралось би сотні чотири доларів четвертаками, даймами, нікелями й пенні. Портмоне – не так багато портмоне, як жіночих сумочок, але все одно з добру дюжину, від шкуратяних до пластикових. Кишенькові ножі. З десяток кишенькових калькуляторів.
І химерніші речі. Алберт підняв пластиковий циліндр тілесного кольору і вивчав його з півхвилини, перш ніж вирішив, що це таки дійсно ділдо, і поспішно поклав його назад. Знайшлася якась маленька золота ложечка на тоненькому золотому ланцюжку. Де-не-де на кріслах і на підлозі виднілися яскраві металеві крапельки, переважно сріблясті, але деякі золоті. Він підібрав парочку таких цяток, щоб перевірити здогадку свого враженого розуму: там було декілька коронок, але здебільшого зубні пломби. А в одному з задніх рядів він підібрав два крихітні сталеві стрижні. Він дивився на них кілька секунд, перш ніж зрозумів, що це хірургічні штифти, які, замість лежати на підлозі майже порожнього авіалайнера, мусили б міститися в плечі або в коліні якогось пасажира.
Алберт виявив ще одного пасажира – розпластаного на двох сидіннях в найостаннішому ряду молодого бороданя, який гучно хропів і тхнув, як броварня.
За два крісла звідти він знайшов якийсь прилад, схожий на імплантат-кардіостимулятор.
Алберт стояв у задній частині літака і дивився вперед – крізь довгу, порожню трубу його фюзеляжу.
– Що це за херня тут коїться? – стиха запитав він тремтячим голосом.
4
– Я бажаю знати, що тут відбувається! – голосно проказав чоловік у светрі під горло.
Він
«Five-and-dime» – історична назва крамниць фіксованої ціни на всі товари.
«Timex» – якісні годинники, які з 1950 р. почала випускати заснована 1854 р. «Time Corporation»; їх дешевизна забезпечувалася використанням у механізмі не коштовних каменів, а розроблених компанією під час Другої Світової війни спецсплавів для виробництва запальників авіабомб; «Rolex» – бренд дорогих годинників, що випускаються заснованою в 1905 р. в Лондоні однойменною компанією, яка з 1919 р. перебазувалася до Швейцарії.
«Ray-Ban» – бренд «авіаторських» окулярів, у нас їх ще називають «краплями», які з 1937 р. почала випускати заснована 1853 р. компанія «Bausch & Lomb»; «Polaroid» – сонцезахисні окуляри з поляризованими лінзами, які випускаються з 1937 р.; «Foster Grant» – заснована у 1850 р. компанія з виробництва гребінців, яка 1929 р. почала випускати дешеві сонцезахисні окуляри з целулоїдними лінзами.
