Тому, перш ніж ініціювати такий правочин, довірителеві слід ретельно вибрати представника, у якому довіритель буде впевнений. Якщо ви плануєте видати декілька довіреностей, обов’язково зробіть реєстр та контролюйте строки та повноваження. Представникові ж варто пам’ятати, що не можна виходити за межі довіреності, адже в цьому випадку за укладені від свого імені правочини відповідальність нестиме вже сам представник. Це будуть правочини, які він укладе від свого імені, тож довірителя вони вже аж ніяк не стосуватимуться.
Довіреність – це документ-доказ третім особам, що представник, який до них звертається, вповноважений вчинити якісь конкретні дії. Також слід враховувати й бажання третіх осіб використовувати цього представника. Надання довіреності представникові для укладання правочину не зобов’язує третю особу діяти через такого представника. На практиці може виникнути ситуація, коли всі переговори щодо правочину веде одна особа, а підписувати договір з’являється представник, якого не чекають. Тож, перестрахувавшись, інша сторона може й не прийняти представника, оскільки вони очікували власне довірителя. Якщо ж на момент підписання договору з останнім неможливо буде зв’язатися, то правочин може зірватись, що, у свою чергу, негативно позначиться на іміджі компанії як непослідовної та непередбачуваної у своїх діях. Утім, просте попередження, що підписання буде здійснено представником, нівелювало б проблему.
Отже, шановні підприємці, плануйте свої правочини і не вповноважуйте своїх представників в останній момент, коли з’ясується, що ви не зможете бути присутнім під час підписання договору особисто, або принаймні попереджайте про такий випадок своїх контрагентів.
Більше того, коли йдеться про особливо важливі правочини, а підписання документів має здійснювати представник за довіреністю, це може викликати підозру з боку третьої сторони. Адже, як вже зазначалося, довіреність може бути скасована у будь-який момент і у третьої сторони, яка мусить працювати через представника, немає ніяких гарантій, що довіреність на момент підписання є дійсною. Адже якщо в майбутньому сторона, від якої було надано представника, відмовиться від виконання договору, мотивуючи це тим, що представник не мав повноважень, а довіреність буде вже скасовано, наслідки можуть бути просто жахливими – починаючи від просто збитків, якщо це непорозуміння, і завершуючи кримінальним переслідуванням, якщо використання такого способу було зроблено з метою «плану Б» для невиконання обов’язку за договором. Щоправда, у другому випадку закон на боці третьої особи, який зазначає, що права та обов’язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовують, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася. При цьому на практиці
