ліси забрав той мудьВ ПРезиденцію
Мене ж ректор тут поклав
Щоб я втік з усіх облав
І натхненно розпочав
Конференцію
Мене ж ректор тут поклав
Щоб я клав на весь анклав
А поклавши не наклав
У штаненцію
В пансіоні «Синьозора»
Моя душа тяжко хвора
Написала позавчора
Цю штукенцію
Просто істина
Треба істину знати просту.
Це мої перші ліки.
Кажуть: Слава Ісусу Христу!
Кажу: Слава навіки!
Треба істину знати просту
І брати її в дорогу.
Кажуть: Слава Ісусу Христу!
Кажу: Слава навіки Богу!
Вічне питання
Чому дурні ми? Бо розумні.
Чому ми бідні? Бо багаті.
Ця істина приходить в трумні —
В останній ув сосновій хаті
Невміло сіли на багатстві.
Чи то бомжуємо лінивство.
У струпах, вошах і лайдацтві
Усе батькуєм керівництво.
Ця дурість з розуму навіки
Безсмертне сипле нам насіння
І ми прямуємо – каліки —
За поколінням покоління…
Дипломатична лінія
В мирне плем’я чухи-вухи
Прийшло плем’я шобло-йобло
Наробило потерухи
Агресивне одоробло
Все що чухи крили татом
Шобло люто матом крили
Все своїм захтіли мати
Агресивні ці горили
Назву в чухів одібрали
Ті ж здалися клаповухи
Зайшлі хижі як шакали
Обпиваються сивухи
І міркують як би звести
До ноги співуче плем’я
І готують хитрі тести
На покірне те нікчем’я
Кажуть чухи: це занадто
А ми ж ними не гордуєм
Може нас врятує НАТО
Бо себе ми не врятуєм
Може їм сусіди скажуть
Що вестись так некоректно
Чи підсунуть іншу лажу
Некомфортно нереспектно
А тут треба живокосту
Десь на дні знайти погорду
А тут треба дуже просто
Дати в морду просто в морду
Листопадове питання
Сенатор Лугар нині поможе
Моєму козацькому Лугу —
Чи він оперетковий персонаж
З американського Хелоуїна?!
Ось він удар точковий —
У нашу вкраїнську напругу!
Чи він путінський хитрован?
Чи він бушівська хитровина?
Чекаєте крові дітей,
Кривавиці хочете, суки,
Щоб нас знов розкидало
Від Сибіру аж до Канади.
Згодом Пилатом вмиєте
Напарфумовані руки,
Як в тридцять третьому вмили,
А ми будем конати.
Ось стратегічна точка,
Ти чуєш мене, Америко.
Зовсім не Малоросія,
Зветься вона – Україна.
Вирвемось ми без вас
Зі свого вічного
