четвірки генеральських рисаків. Їхати довелося кружним шляхом, обминаючи вічно підступну Вандею[13], яка залила йому сала за шкіру ще за часів першого консульства й наразі знову готова повісити нахабного вискочку-невдаху. Втім, не було жодної гарантії, що у Шаранті Приморській не знайдеться купки недобитих жирондистів, які захочуть вигідно продати його британському принцу-регенту, тим паче, що англійські лінкори – поруч, у Біскайській затоці. Тож з Мальмезона поїхали на Орлеан, перетнули не зупиняючись у ньому, Луару і помчали на Бурж, де сподівалися дати перепочинок собі і коням.
Біда прийшла відтіль, звідки її ніхто не чекав: перед Буржем гострі приступи болю у нирках укупі з нападом астми (ось вона, справжня ціна світової слави) перетворили Наполеона у живого мерця; генерал гукнув кучеру зупинитися, й вони разом з Шабулоном й гренадерами винесли імператора з карети і, майже знерухомленого, поклали на дорожній тонкий килимок, підклавши під голову м’яку Петрусеву шапку. Лікаря разом із свитого необачно відправили до Рошфору – втім, потрібен був не так він, як бодай будь-які ліки; розщібнувши верхні ґудзики рединготу й сорочки, Беккер й Шабулон, гренадери й кучер розпачливо споглядали, як корчиться перед ними імператор у останніх передсмертних муках.
– Звеліть, пане генерале, розпрягти мені коня, – подав голос Петрусь. – Тут недалеко мусить бути річка, а біля неї – хоч які-небудь трави.
– Йєвра і справді близько, – відгукнувся замість генерала один з гренадерів й без команди кинувся звільняти від збруї одного вороного.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
