style="font-size:15px;"> В епоху, коли світ Ісламу здійснював великі географічні відкриття і досліджував усі береги Індійського океану, правовірні мандрівники дивувалися і захоплювалися з того, як за тисячі миль у чужих краях абсолютно несхожі люди з іншим кольором шкіри і розрізом очей читають ті самі книги, дотримуються тих самих правил, живуть тими самими цінностями і безумовно виконують договори. Аналогічним чином, але в менших масштабах християнство тримало разом роздроблену Європу.
За відсутності зовнішніх загроз синій світ – це світ стабільності та порядку. Сині консервативні, нерідко аж до догматизму, прагнучи зафіксувати і структурувати кожен аспект життя. Різноманітність їх лякає. Сині релігії та ідеології вчать нетерпимості та впевненості у власній правоті. Сині поважають уніформу, адже вона знижує червону заздрість (в уніформі всі однакові, тому вона має сенс в армії і школі). У синьому світі часто говорять про справедливість і цінують її понад усе. Розвинений синій здатний рефлексувати свої вчинки і розуміти іншого, поставивши себе на його місце і використовуючи принцип «не роби іншому того, чого не бажаєш собі».
Дуже важливе слово синього світу – честь. Честь означає слідування Кодексу поведінки навіть на шкоду власним інтересам, а часом і життю («Зроби або здохни!»). Але навіть там, де честь не є головним поняттям життя, все одно панує самообмеження аж до чернечого аскетизму. Лицар і чернець – ось два типи героїв синього світу. Праведність – його ідеал.
Синій вміє накопичувати і передавати знання. Тому червоний знищує синій, спалюючи його книги на площах. Червоний знає вразливе місце синього.
Синя парадигма мислення – це опора в житті кожного з нас, вона надає нам переконання, що є щось важливіше за нас самих, що вся наша праця і випробування не марні. Тому, буває, синя парадигма активізується наприкінці життя, коли час підбивати підсумки.
Помаранчевий світ – світ-механізм
Непорушність догм синього світу сприяє збереженню порядку і відносній справедливості, але гальмує розвиток. Ідеал синього світу – суспільство, застигле в нерухомості. Проте врешті-решт його мешканцям хочеться розвитку, і нерідко їх обурюють помилки непогрішимих синіх Авторитетів і явна невідповідність догм картині світу, яка поступово накопичує нові й нові деталі.
І тоді в синьому світі починають з’являтися мешканці світу помаранчевого – їх спочатку не приймають і женуть, але їх стає дедалі більше, і врешті вони підривають традиційний лад, який поступається місцем новому.
Помаранчевий світ – це не прямий і суворий шлях правди, а безліч стежок, що розбігаються на всі боки, і кожна з них вабить та обіцяє можливості. Потрібно дослідити їх усі, адже якась зі стежин може виявитися моєю і приведе мене до успіху.
Помаранчевий світ – це світ-механізм, раціональний і пізнаваний, а значить, і керований. Він багатий на ресурси і можливості, у ньому завжди є вибір. Якщо ми
