уроку географії.
День 10. Як Наталка пуголовку Грицьку допомогла
– Ох, ох…ух, ух… – жалісно стогнав пуголовок Грицько, виглядаючи з води.
– Що з тобою? Чи не захворів? – запитала його добросерда черепаха Наталка.
– Ні, я здоровий. Тільки в школу дуже хочу. А в мене ще лапки не виросли і хвіст не відпав. Коли ще я жабенятком стану, – скаржився сумний Грицько.
Наталка замислилась.
– Не журись, – нарешті сказала вона. – Я знаю, як тобі допомогти. Зараз я наповню водою склянку, посаджу тебе в неї і піду до школи. Будемо разом вчитися, за однією партою.
Грицько відчував себе щасливим. Наталка теж. Адже їй до вподоби допомагати друзям. А вам?
День 11. Як тритон Триша всі літери з’їв
Черепаха Наталка поспішала до школи. У наплічнику лежало домашнє завдання: букви «ж», «з» і «с». Тобто: жук, зернятко і суниця.
Наталка поклала рюкзак на парту і пішла погомоніти з сорокою Сонею.
– Наталко, до дошки, – викликав її вчитель Федір Федорович, старий пугач. – Покажи нам своє домашнє завдання.
– Ой, воно зникло, – заплакала Наталка. – Де ж мої жук, зернятко і суниця?
– Це я винен, – підскочив Триша, часто кліпаючи. – Я поснідати не встиг, а воно так смачно з наплічника пахло!
– Не можна брати чужі речі без дозволу, – суворо похитав головою Федір Федорович. – Тепер отримаєш двійку. За поведінку.
І всі з ним погодились.
День 12. Як Наталка до бабусі листа малювала
– Давно вже я не писала своїй бабусі. Сяду і напишу їй довгого листа про все, що зі мною за останній тиждень сталося, – вирішила черепаха Наталка. – Втім, може, краще буде його намалювати? Саме так я і зроблю! – вигукнула вона і дістала фарби.
За годину Наталка відправилась на пошту, тримаючи в лапах величезний конверт.
Стривожена бабуся примчала наступного дня.
– Де твій кат? – закричала вона з порогу.
– Хто-хто? – здивувалась Наталка.
– Той, хто намагався зняти з тебе скальпа, – виймаючи з валізи іграшкового пістолета, відповіла бабуся.
– Та що ти? – розсміялась Наталка. – Я намалювала тобі мого улюбленого вчителя. Це він втлумачив знання в мою нерозумну голову…
– Знаєш, онучко, – промовляла бабуся, збираючись додому, – ти вже краще пиши звичайними літерами. Бо я в малюнках не дуже розуміюся.
Відтоді Наталка пише листи розбірливо й охайно.
День 13. Черепаха Наталка і «чортова» дюжина
– Завтра 13-те. Кажуть, воно нещасливе, – плакався тритон Триша черепашці Наталці. – Я чогось боюся…
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета
