одяг. Я стояв і дивився в небо. І був чимось дуже стурбований. Раптово на пісок у моїх ніг впала страшна темна тінь. Мені стало моторошно, але я знайшов в собі сили знову подивитися вгору. І побачив зореліт, що стрімко наближався, а потім завис прямо переді мною…
– О, та ти фантастики надто перечитався!
– Ти ж обіцяв!
– Все, мовчу-мовчу! Розповідай далі.
– Невідома сила підхопила мене й понесла вгору. Я одночасно хотів цього, і – боявся!..
– Ух ти! І що?
– Видіння припинилося.
– Ти думаєш, це було видіння?
– Я спочатку боявся, що це – галюцинація.
– Я читав десь, що абсолютно здорових психічно зараз немає. Так що розслабся: ми всі трохи шизофреніки.
– Так і я – про те ж. Прочитав все про шизофренію і навіть пішов до знайомого психіатра, і зробив всілякі тести.
– Ну і?
– І виявилося, що з усіх можливих шизофреніків, я – самий нормальний!
– Цікаво! Слухай, ти ж можеш писати фантастику і заробляти ще і на цьому!
– Мене фантастика турбує лише в одному. У тому, що вся вона поступово збувається! – похмуро зауважив Данко.
– Ну-у, це була б випадкова омана сприйняття або не видіння. Чи не галюцинація, а… ілюзія.
– Слухай, я як раз вже знаю, чим ці два поняття відрізняються один від одного. Галюциноз – це ж діагностична ознака шизофренії! Ілюзія – це таке спотворення сприйняття, яке відбувається, коли в основі його лежить якесь об'єктивне явище. Наприклад, за вікном летить жук. Але, під час пориву вітру, його вид спотворюється, і мені здалося, що це – летючий об'єкт. Це ілюзія. А ось якщо я бачу НЛО, а його або жука насправді немає, це вже – галюцинація.
– Дякую за таку професійну консультацію. Тепер, коли у мене від монітора в очах скакатимуть зелені вогники, я буду чітко знати – шизофренія підкинулася, або я просто перевтомився! – засміявся Валентин.
– І як все пройшло?
– А це не пройшло! Воно триває…
– Так ти став ясновидцем? – здивувався приятель.
– Я не знаю, як це називається. Мені здається, що ясновидіння – це коли ти бачиш конкретні картини, що можуть комусь допомогти, а не якісь абстрактні, як у мене. Я вже читав про досвід безтілесного пересування і контакту… Але не знаю, що зі мною відбувається.
– Тут я не можу тобі допомогти. Я в цьому не розбираюся. Чесно кажучи, я все це єрессю вважаю. Вважав, поки тебе не почув. І хто ж може тобі допомогти? Уфологи якісь, екстрасенси? Хто у нас професійно займається такими феноменами? Адже всі вважають це несерйозним?
– Я знаю, хто цим займається. Зона 51.
– Ой, ну не сміши мене!
– В тому то й справа! Як до неї дістатися?
– Мені здається, що це – не те питання, яким ти повинен займатися. Ось, припустимо, ти доберешся до зони. А що ти їм розкажеш? Це патріархальне видіння?
– Ні.
