дивиться на мене так, наче проблема в мені. Я хочу почуватися добре, а не так, ніби я недостатньо добрий.
Раніше, коли ми поверталися з роботи, вона була дуже рада мене бачити. Я був щасливий, що змінив її життя на краще. Я відчував, що мене люблять і цінують.
Зараз дружина постійно здається знервованою. Раніше ми дуже любили проводити час разом, але це змінилося, і у спальні, й за її межами».
Тоді я запитую: «Як це „змінилося у спальні“?»
Том відповідає: «Коли мене цікавить секс, вона майже завжди погоджується, але це відповідь більше з обов’язку, вона не радіє при цьому».
Тоді я запитую: «Як це змінило ваші сексуальні стосунки?»
Том відповідає: «Секс став рутинним і нудним. Я не хочу втрачати надію на чудові сексуальні відносини. Я не хочу жити у шлюбі без пристрасті. Я хочу відчувати взаємну любов і зв’язок, як це було на початку».
Том не очікує, що його партнерка стане кращою господинею, кулінаркою або матір’ю для їхніх дітей. Вони обидва беруть участь у приготуванні їжі, прибиранні та вихованні. Його розчарування пов’язане з браком емоційного задоволення, яке безпосередньо пов’язане з її емоційним задоволенням.
На відміну від свого батька, якому було достатньо того, що дружина задовольняла його сексуальні потреби, Том хоче, аби його партнерка сяяла в його присутності й насолоджувалась сексом так само, як на початку їхніх стосунків.
Історії Тома і Керол є типовими прикладами викликів, які постають перед парами після виходу за межі традиційних ролей Марса і Венери. Вони прагнуть тривалої пристрасті, але не навчилися підтримувати романтичне кохання, яке відчували на початку.
Щоб створити тривалу любов і пристрасть, маємо навчитися не лише задовольняти нові потреби та очікування, а й мінімізувати негативний вплив сучасного стресу на наші відносини.
За останні п’ятдесят років життя стало складнішим і напруженішим. Довший робочий день, додатково обтяжений виснажливою дорогою до офісу та інтенсивнішим дорожнім рухом; підвищення вартості медичних послуг, житла, продуктів харчування, накопичення боргів на кредитних картках, спільна відповідальність за працю і виховання дітей у сім’ях, в яких працюють обоє батьків, – це лише деякі з джерел стресу в сучасному житті з його стрімкими темпами. Більш ніж будь-коли раніше нам потрібно опанувати нові способи підтримувати одне одного і себе самих.
Незважаючи на нові технології, покликані поєднати нас, такі як Інтернет та мобільні телефони, перевантаження інформацією і цілодобовий доступ звели значну частину нашого спілкування до рівня листівок. І чоловіки, і жінки працюють на межі своїх можливостей, і в них залишається мало енергії на особисте життя. Здобувши більшу незалежність та ширші можливості для досягнення успіху на роботі, вдома ми часто почуваємось ізольованими і виснаженими.
Отримавши більшу незалежність та ширші можливості для досягнення успіху на роботі, вдома ми часто
