для підслуховування наших радіо цілу мережу станцій особливого призначення. До шифрів, що не піддавалися негайному злому, надсилалися ключі з Лондона, де на чолі шифрувального відділу поставлений англійцями російськопідданий Фетерлейн, що відав колись цією справою в Росії. Загальний висновок такий, що всі наші вороги, зокрема, Англія, були постійно в курсі всієї нашої військово-оперативної та дипломатичної роботи…».
Ось як охарактеризував таку ситуацію нарком закордонних справ Григорій Чичерін у своєму листі Голові Ради Народних Комісарів (далі – РНК) Володимиру Леніну від 21 серпня 1920 року:
«Я завжди скептично відносився до наших шифрів, найбільш таємні речі зовсім не повідомляв і кілька разів застерігав інших від повідомлення таких. Не вірна думка тов. Каменєва, що важко дешифрувати. Від нашого співробітника Сабаніна, сина старого дешифрувальника Міністерства закордонних справ, ми знаємо, що всі іноземні шифри розшифровувалися російськими розшифровувачами. В останній період існування царату не було іноземної депеші, яка б не розшифровувалася, при цьому не внаслідок зрадництва, а внаслідок мистецтва російських розшифровувачів. При цьому іноземні уряди мають більш складні шифри, ніж уживані нами. Якщо ключ ми постійно змінюємо, то сама система відома царським чиновникам і військовим, що знаходяться в стані білогвардійців за кордоном. Розшифрування наших шифровок я вважаю цілком припустимим».
У той же день, 21 серпня, В. Ленін склав термінову відповідь: «Пропоную:
1) змінити систему негайно;
2) змінювати ключ щодня, наприклад, відповідно до дати депеші або відповідно до дня року (1-ий … 365-ий день і т. д. і т.п.);
3) змінювати систему або подробиці її щодня (наприклад, для букви 5 цифр; одна система: перша цифра фіктивна; друга система: остання цифра фіктивна і т.д.).
Якщо змінювати хоча б щотижня (а) ключ і (б) такі подробиці, то не можна розшифрувати».
Слабка стійкість радянських шифрів була обумовлена ще тим, що в урядовій криптологічній школі Британії, створеній при Адміралтействі у 1919 році, головою секції, що працювала проти Росії, служив Ернест Фетерлейн, літня людина на прізвисько Фетті. У Росії перед революцією Фетерлейн займав пост провідного криптолога, мав ранг адмірала та був царем нагороджений перснем з величезним рубіном за виконання делікатних доручень. Після революції Фетті втік до Англії та успішно «розкривав» слабкі радянські шифрувальні системи.
Завдяки Фетерлейну та його англійським колегам британський уряд читав значну частину найважливішого дипломатичного листування росіян під час англо-радянських торгівельних переговорів. Перехоплена інформація мала надзвичайно важливе значення. Так, на самому початку переговорів у червні 1920 року Ленін писав Красіну: «Ця свиня Лойд Джордж піде на обман без тіні сумніву або сорому. Не вірте жодному його слову та у три рази
