варіантом. Несподівано ви відчуєте, ніби до вас приєднався ваш віртуальний помічник – якраз той, який вам потрібен цієї миті.
Аби впродовж дня не забувати своїх спільників, подбайте про те, щоб вам було комфортно з ними під одним дахом – ніби вас приїхали провідати любі родичі. Найліпше – знайти місце, де вони могли би розміститися. Огляньте свою кімнату й поміркуйте, де їм було б найкраще. Деякі з моїх прибічників зайняли стільці за письмовим столом, тому що саме там вони потрібні мені найбільше. Ширлі Валентайн у моїй уяві сидить, схрестивши ноги, на ліжку в мене за спиною, на обличчі в неї усмішка, а в руці – плакат із краєвидом Греції. Бабетта примостилася праворуч від мене й витирає чоло кухонним рушником, відпочиваючи після приготування їжі. Де б ви розташували своїх союзників?
Дістаньте нотатник і запишіть, де б ви воліли бачити своїх уявних друзів, коли вони зберуться біля вас. Огляньте свій будинок і своє робоче місце та віднайдіть куток для кожного. Щоб не забути, де ви їх розмістили, занотуйте все. Без власного місця ваші союзники не будуть справжніми.
Найближчими тижнями спробуйте знайти світлини чи картини з їхнім зображенням, або ж самі намалюйте їх портрети. Потім розташуйте на відповідних місцях, аби побачити їх, ледве підвівши очі. У моїй кімнаті фотографія Ейнштейна стоїть на книжковій шафі, а Ґолді-лялькарка дивиться на мене зі сторінки книжки, улаштувавшись на столі біля комп’ютера. Ви можете прикріпити фото одного зі своїх союзників до лампи, аби згадувати про нього чи неї щоразу, коли вимикаєте світло, а іншого – до вхідних дверей, аби він супроводжував вас, коли ви виходите з дому в повсякденних справах.
Приблизно так. Тепер вони здаються реальнішими, чи не так?
На цьому етапі ваші союзники можуть здатися такими реальними, що ви ледве не чуєте їхні голоси. Що, на вашу думку, вони сказали б вам зараз? Уявіть, ніби всі вони розмістилися на своїх місцях. Із якими словами вони звертаються до вас цієї миті? Я, скажімо, почула таке:
Бабетта: «Художник ніколи не буває бідним».
Ширлі Валентайн: «Оскільки ти дослухáєшся до власного серця, ти не припустишся надто серйозних помилок».
Ґолді: «Тут поблизу є щось прекрасне, чим можна помилуватися? Твоїй душі краса надзвичайно потрібна».
Марко Поло: «Кидай роботу й починай мандрувати! Тобі відкривати нові світи!»
Ейнштейн: «А я гадаю, Марко, що тут, у її роботі, теж багато чого незвіданого».
Тепер запишіть усе, що почули ви. Якщо однієї сторінки не вистачить, продовжте на наступній. Не поспішайте, прислухайтеся. Ви почуєте їх.
Гаразд. Отже, у кожного із ваших спільників є ім’я, свій куточок і голос. Для вас вони справжні, і ви можете будь-коли зібрати їх навколо себе.
Зачекайте хвилинку. Пропоную додати
