сміливо йдіть вперед і змінюйте його, але не плекайте ніяких ілюзій, що це якимось чином зробить вас щасливим.
Те, що приносить вам щастя – це не світ і не люди у вашому оточенні, але мислення в вашій голові.
Подібно тому, як безглуздо шукати гніздо орла на березі океану – так і шукати щастя у навколишньому світі.
Отож, якщо ви шукаєте саме щастя, тоді можете перестати витрачати енергію, намагаючись вилікувати облисіння чи вибудувати привабливе тіло, чи змінити місце проживання або роботу, суспільство, спосіб життя та навіть індивідуальність.
Чи розумієте ви, що можете змінити будь-що з цього, можете мати найпривабливіший вигляд і бути найхаризматичнішою особистістю, жити в найприємнішому оточенні і бути, як і були, нещасною людиною?
І десь глибоко всередині ви знаєте, що так воно і є, але й далі витрачаєте сили й енергію, здобуваючи це, хоча й так знаєте, що щастя воно вам не принесе.
Г. І ще одне помилкове переконання: якщо всі ваші бажання здійсняться, ви будете щасливі.
Неправда. Насправді якраз оці бажання й прив’язаності саме й роблять вас напруженим, розчарованим, знервованим, занепокоєним і зляканим.
Перелічіть списком всі свої прив’язаності й бажання і кожному з них скажіть такі слова: «Глибоко в серці я знаю: навіть досягши тебе, я не здобуду щастя».
І замислитесь над істинністю цих слів. Досягнення бажаного може, щонайбільше, принести спалах задоволення й збудження. Не плутайте це зі щастям.
Тоді що ж таке щастя?
Мало хто знає сам, й ніхто не зможе розказати вам про це, бо ж щастя неможливо описати. Чи можете ви описати світло людям, що просиділи у пітьмах все своє життя? Можете описати реальність тому, хто снить? Зрозумійте свою пітьму – і вона зникне; тоді ви знатимете, що таке світло. Зрозумійте свій нічний кошмар, яким він є, і він припиниться; тоді ви прокинетесь для реального світу.
Зрозумійте свої фальшиві переконання, й вони щезнуть. Тоді ви пізнаєте смак щастя.
Тож якщо люди так відчайдушно прагнуть щастя, чому ж не намагаються зрозуміти своїх помилкових переконань?
I. По-перше, їм навіть на думку не спадає усвідомити їхню помилковість чи бодай усвідомити, що це всього лишень переконання. Вони бачать їх як факти і реальність – настільки глибоко ті запрограмовані.
II. По-друге – тому, що люди бояться втратити той єдиний світ, який їм відомий: світ бажань, прив’язаностей, страхів, суспільного тиску, напруження, амбіцій, занепокоєння, вини зі спалахами задоволення, полегшення та збудження, які все це приносить.
Подумайте про когось, хто боїться відпустити нічний кошмар – кінець кінцем, це єдиний світ, який йому відомий. Тоді матимете чітку картину, як виглядає ваше життя й життя інших людей.
Якщо хочете достягти тривалого щастя, мусите бути готові зненавидіти батька, матір, навіть своє власне життя й залишити всі свої статки й надбання.
Як? Не зрікаючись їх чи відмовляючись, бо ж до того, від чого відмовляєшся силоміць,
