Одіссея. Гомер
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Одіссея - Гомер страница 33
Полби й пшениці та білого з буйним колоссям ячменю.
605 А на Ітаці ні лук, ані вигонів ширших немає,
Кіз лиш ситить, а миліша, ніж коней вона б насищала.
На островах, що на морі лежать, немає для коней
Ані розгону, ні лук – особливо ж на нашій Ітаці».
Так говорив він, але усміхнувсь Менелай гучномовний,
610 Хлопця рукою погладив, назвав на ім’я і промовив:
«Доброї крові ти, люба дитино, якщо так говориш.
Я подарунок тобі заміню, це можна зробити.
З дорогоцінних скарбів, що в моїм зберігаються домі,
Дам найпочесніший я, найкращий тобі подарунок:
615 Дам дорогої роботи кратеру – уся вона з срібла
Вилита, вінця ж у неї оздоблені золотом чистим.
Твір то Гефеста, мені ж дарував її Федім славетний,
Владар сідонян, коли я, вертавшись до рідного краю,
В домі його гостював, – тобі її хочу я дати».
620 Довго удвох між собою тоді вони так розмовляли.
В дім до державця божистого гості тим часом збирались,
Гнали овець, готували вино, що підносить бадьорість,
Хліб доставляли жінки їх ошатні, пов’язані гарно.
Так готувались до учти усі в Менелаєвім домі.
625 А женихи, що тим часом під домом зійшлись Одіссея,
Дисків і списів метанням на втоптанім добре майданку
Бавились і розважалися, як і раніше, зухвалі.
Лиш Антіной з Еврімахом, подібним на бога, сиділи,
Два женихів ватажки, відвагою й родом знатніші.
630 Фроніїв син, Ноемон, близенько до них підійшовши,
До Антіноя з такими словами звернувшись, промовив:
«Чи, Антіною, відомо, чи ні, – коли повернутись
Знову сюди Телемах з піскуватого Пілоса має?
Взяв корабель він у мене, мені ж і самому потрібно
635 Їхать в Еліду простору, бо там аж дванадцять пасеться
В мене кобил і мули, придатні уже до роботи,
Тільки ще дикі. Хочу впіймать одного та об’їздить».
Так він сказав, а вони аж жахнулись, бо й гадки не мали,
Що аж у Пілос поїхать він міг од Неліда, – загаявсь
640 В полі з отарою десь він, або в свинопаса, гадали.
Саме тоді Антіной, син Евпейта, озвався до нього:
«Правду повідай, коли він поїхав, які попливли з ним
Хлопці добірні з Ітаки? Чи, може, невільників власних
Та наймитів назбирав? Адже міг би й так він зробити.
645 Ще розкажи мені правду й про те, щоб знав я напевно:
Силою чорний він взяв корабель, проти волі твоєї
Чи добровільно ти дав, коли попросив він гарненько?»
Фроніїв син, Ноемон, у відповідь мовив до нього:
«Сам добровільно я дав, та й хто ж учинив би інакше,
650 Якби людина така, з турботою в