похитав головою.
– Вибачте, пані. Цього ранку президент не в Білому домі.
Рейчел спробувала пригадати, чи говорив Пікерінг щось конкретне про Білий дім, чи то їй здалося.
– А де ж тоді зараз президент?
– Зустрінетеся з ним в іншому місці.
Ось тобі й маєш!
– Де це, в іншому?
– Вже недалеко звідси.
– А можна уточнити?
– Через шістнадцять миль.
Рейчел гнівно встромила погляд у пілота. Цьому типові місце серед політиків, а не за штурвалом гелікоптера.
– А від куль ви теж так вправно ухиляєтеся, як і від моїх відповідей?
Пілот промовчав.
Щоб перелетіти через Чесапікську бухту, гелікоптерові знадобилося менш ніж сім хвилин. Коли попереду знову з’явився суходіл, пілот звернув машину на північ і погнав її вздовж берега вузенького півострова, де Рейчел побачила кілька злітно-посадкових смуг та будівель, схожих на військові об’єкти. Пілот почав знижуватися саме туди, і Рейчел здогадалася, що то було за місце. Шість пускових майданчиків та закіптюжені ракетні башти слугували доброю підказкою, а для особливо нетямущих на даху однієї з будівель виднівся напис величезними літерами: ВОЛЛОПС-АЙЛЕНД.
Воллопс-айленд був одним із найстаріших пускових майданчиків НАСА. І досі використовуваний для запуску супутників та випробувань експериментальних літальних апаратів, Воллопс був чимось на кшталт неофіційної закритої бази НАСА.
Президент на Воллопс-айленд? Повне безглуздя!
Пілот вирівняв гелікоптер відносно трьох злітно-посадкових смуг, що простягнулися уздовж вузького півострова. Здавалося, вертушка прямувала до дальнього кінця смуги, що розташовувалася по центру.
Машина почала опускатися.
– З президентом ви зустрінетеся в його кабінеті.
Рейчел повернулася до пілота – чи не жартує він, бува?
– Президент Сполучених Штатів має кабінет на Воллопс-айленд?
Але вигляд у пілота був абсолютно серйозний.
– Пані, президент Сполучених Штатів має свій кабінет там, де забажає. – І він показав на кінець смуги, де мерехтіли обриси велетенського літака.
Серце Рейчел мало не зупинилося. Навіть на відстані півкілометра вона безпомилково впізнала блакитний корпус модифікованого «Боїнг-747».
– Отже, наша зустріч відбудеться на борту…
– Так, пані. Бо то його дім, коли він не вдома.
Рейчел прикипіла поглядом до гігантського літака. Цей знаменитий літальний апарат був позначений військовим кодом VC-25-A, хоча решта світу знала його під іншою назвою: ВПС-1.
– Схоже, ваша зустріч відбудеться сьогодні у новій машині, – сказав пілот і кивнув на цифри, що виднілися на хвості «боїнга».
Рейчел задумливо кивнула. Мало хто з американців знав, що насправді було два ВПС-1: двійко ідентичних
