знахідку, що трапилася під руку, на рівень гучної перемоги НАСА, здатної приголомшити світ своєю значущістю.
– Вас це не дуже здивувало, – зазначив Екстром.
– Мені здається, я чекала чогось… іншого.
Гігант недоброзичливо звузив очі.
– Метеорит таких розмірів – рідкісна знахідка, міс Секстон. У світі існує лише кілька екземплярів більшого розміру…
– Але, наскільки я розумію…
– …втім, нас вражає не сам розмір метеорита.
Рейчел уважно поглянула на Екстрома.
– Цей метеорит має унікальні властивості, які раніше не зустрічалися в жодному з інших небесних тіл такого типу. Ні великих, ні маленьких. – Він махнув рукою вздовж коридору. – Якщо ви не проти, я познайомлю вас із людиною, яка тямить у цих питаннях значно краще за мене.
Рейчел здивувалася.
– Невже існує людина, яка має вищу кваліфікацію, аніж сам керівник НАСА?
Екстром увіп’яв у неї погляд своїх холодних очей.
– Цей чоловік має вищу кваліфікацію, міс Секстон, тому що він не військовий, а цивільний. Я вирішив, що оскільки ви професійний аналітик-референт, то вважатимете за краще одержати інформацію від неупередженої людини.
Рейчел капітулювала.
Вони знову рушили вузьким коридором і нарешті наштовхнулися на важку чорну завісу. За нею Рейчел розчула приглушене бурмотіння безлічі голосів, немов на величезному відкритому просторі зібрався натовп людей.
Не кажучи ні слова, адміністратор простягнув руку і відсмикнув завісу. Рейчел засліпило яскраве світло. Вона зробила невпевнений крок уперед, мружачись від сліпучого сяйва. Коли її очі призвичаїлися, вона побачила перед собою великий зал і аж рота роззявила, вражена видовищем.
– Господи, – прошепотіла вона, – що це таке?
20
Студія Сі-ен-ен на околиці Вашингтона, округ Колумбія, – одна з двохсот дванадцяти студій, розташованих по всій земній кулі і з’єднаних через супутник зі всесвітньою штаб-квартирою телекомпанії «Тернер Бродкастинг Систем».
О першій сорок п’ять лімузин сенатора Седжвіка Секстона заїхав на автостоянку. Секстон, перебуваючи в гарному і бадьорому настрої, вийшов з авто і впевненим кроком рушив до входу. Коли він з Габріель увійшов усередину, їх зустрів, широко посміхаючись, опецькуватий продюсер із кругленьким черевцем.
– Ласкаво просимо, сенаторе Секстон, – сказав продюсер. – Маємо чудову новину. Щойно ми дізналися, якого спаринг- партнера відрядив вам Білий дім. – Продюсер скорчив гримасу. – Тільки не лякайтеся. – І він кивнув, показуючи крізь скло на студію.
Секстон поглянув – і дійсно мало не впав. Крізь дим своєї сигарети на нього дивилася одна з найогидніших жінок в американській політиці.
– Марджорі Тенч?! – випалила Габріель. – Якого біса вона сюди припхалася?
Секстон жодної гадки не
