мірою вплинули на мою працю і, безумовно, сприяли її покращенню.
Недоліки, недоречності і можливі хибні висновки, які залишаються в ній, є відповідальністю автора.
У цій книзі я намагався утримуватися від остаточних висновків, директивних тверджень і дидактичних узагальнень.
У будь-якому разі я не наполягаю на своєму праві на «прикінцеву істину» і цілком свідомий того, що історик не вільний від культурних, соціальних, політичних та інших впливів, він не здатний поглянути на історію «оком Бога» – власне ця книга також і про це.
Розділ І
Політика та історія
У цьому розділі розглядається історія замовчування голоду 1932—1933 років і обставини появи теми на поверхні суспільно-політичного життя і в науковому просторі у 1980-ті роки, розглядаються причини нехтування цією темою в західній радянології та історіографії, аналізуються суспільно-політичні обставини та інтелектуальний контекст виникнення теми голоду 1932—1933 років в культурному, науковому і політичному просторі 1980-х, роль української діаспори у формуванні стереотипних уявлень про голод 1932—1933 років та їхньої трансляції в наукову риторику. Спеціальну увагу приділено суспільно-політичному та культурному контексту, в якому відбуваються громадські та наукові дискусії про голод 1932—1933 років впродовж останніх 20 років.
Аналізуються обставини виникнення канонічної версії уявлень про голод 1932—1933 років, її трансформації в Голодомор – специфічну форму культурної реальності, яка охоплює певний набір риторичних формул, стереотипів, історичних репрезентацій та суспільно-політичних практик, що за набором базових атрибутів нагадують різновид громадянської релігії. Йтиметься про виникнення і функціонування Голодомору в ідеологічній і політичній сферах життя українського суспільства, розглянуто позицію різних політичних сил стосовно Голодомору, роль держави у перетворенні його на легітимну частину історичної пам’яті суспільства, роль окремих державних інститутів і політичних діячів у запровадженні нових форм нав’язування суспільству ідеологічних стандартів в рамках «політики історії». Окрему увагу приділено спробам криміналізувати «заперечення» Голодомору. Розглянуто історію інтернаціоналізації Голодомору, спроб перетворити його на політично важливий маркер, подібний до Голокосту.
Глава 1
До історії питання
Заборона і забуття. – Виникнення теми: українська діаспора. – Виникнення теми: Україна. – Складнощі усвідомлення: контексти
У Радянському Союзі сам факт масового голоду 1932—1933 в Українській СРР, в РСФРР та Казахстані вперто замовчувався вже під час самої трагедії. Відомості про масштабне вимирання селян внаслідок експропріації зерна, худоби, продуктів і особистого майна вийшли за межі країни лише через дипломатичні канали або ж через приватні контакти та завдяки зусиллям окремих журналістів чи українських емігрантських
