тиждень до нашого першого уроку з Т. я отримала від неї мейл. Вона писала, що розібралася в базових правилах прибирання, уявила свій ідеальний спосіб життя і сповнилася наснаги навести лад, аж раптом увесь її ентузіазм зійшов нанівець. «Лише погляну на цей безлад, і не хочеться ніякого свята прибирання, – написала вона. – У мене просто немає мотивації…» Далі Т. перераховувала перепони, які стали їй на заваді, як-от: «одна з кімнат перетворилася на комору для мотлоху, а діти розкидають усе, що я поскладала».
І насамкінець: «До того ж я все одно ніколи не зможу навести лад у домі, бо в мене третя група крові» (в Японії дуже розповсюджена думка, що група крові впливає на характер людини, і вважається, ніби люди з другою групою крові більш схильні до охайності, аніж люди з третьою групою).
Мені страшенно закортіло сказати їй: «Досить скаржитись, беріться до роботи», – але я знала: насправді скарги – це доказ того, що в людини є сили продовжувати розпочате. Головне – перетворити безлад на джерело розваг.
Як? Сфотографувати кожну кімнату, де досі панує хаос. Саме так. Я пропоную вам поклацати – зняти панорами всіх кімнат і вміст кожної шухлядки великим планом. Поглянувши на ці світлини, ви напевно усвідомите, що ваш дім більш захаращений, ніж гадалося. Можливо, ви побачите на них купи брудного одягу і гори папірців або речі, які взагалі бозна-як там опинилися. Цей неупереджений погляд на дійсність може вас шокувати і ввергнути в розпач.
То навіщо мені вам на це вказувати і пригнічувати вас іще дужче? Я чудово знаю, як важко знайти мотивацію для дії, коли не хочеться щось робити. Мій досвід підказує: краще піти на дно, аніж марно борсатися в намаганнях. Щойно опинишся на самому дні, тобі остогидне цей смуток і ти швидко почнеш рухатися вгору.
Цей метод чудово працює не лише перед початком прибирання, а й тоді, коли перегораєш усередині процесу. Спробуйте використати світлини з максимальною користю. Повеселіться з друзями, переглядаючи фото до і після марафону з прибирання. Коли будинок стає чистішим, легко забути, яким захаращеним він був. Ці світлини нагадають, як далеко ви просунулись, і надихатимуть продовжувати прибирання. Коли мої клієнти розглядають фотографії, навівши лад у домі, то дивуються: «Невже в мене колись був такий безлад?»
Минуло багато років відтоді, як я вперше почала працювати в цій галузі. Я бачила стільки захаращених будинків, що тепер навряд чи якийсь безлад може мене вразити. Три-чотири купи одягу на підлозі – це нічого. Я відчиняю двері, і мене атакує паперова завірюха, або заходжу до кімнати і не бачу нічогісінько, крім картонних коробок. Я приймаю цей виклик. Та коли я зайшла в дім К., в голові запаморочилось і здалося, що я потрапила в лігво якогось звіра.
На першому поверсі будинку К. був її офіс, а на другому і третьому –
