Казка в Одесі. Сказка в Одессе. Светлана Зубко
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Казка в Одесі. Сказка в Одессе - Светлана Зубко страница 2
– Помідор де дівся п’ятий?
Та біда іще знайшлась:
В діжці плавав наш карась.
Причалапав тут дідусь,
Карасеві каже: «Тпрусь!».
Треба ж було дідусеві
Це казати карасеві!
Той карась із діжки – шусть!
Не зловив його дідусь.
Та карась наш має звичку —
Ходить він щодня на річку.
Гвалт!
Стали миші скрекотати,
Стали жаби гелготати…
Качка як затінькає!
Півень зацвірінькає…
Гвалт!
А бугай, той з переляку
Видерся аж на гілляку!
– Трісь! – і гепнувся на мишу!
На хвилинку байку лишу…
Бо цікаве мишеня
Скрізь ходило навмання
І тепер забило шию,
Бо бугай літать не вміє!
Мишу кличу: «Жуля, Жуля!»,
А на шиї в неї гуля!
Була миша – красотуля,
А тепер вона кривуля!
Заміж миші вже ніяк!
Всі ж на шийці бачать брак!
Гвалт!
Дві дочки кричать невтомно!
Баба десь вже непритомна!
А дідусь причепурився
І на призьбі примостився:
– Дочекаюсь надвечір’я,
В півня висмикну всі
Пір’я!
Бриль у мене без пера,
Вже оздобити пора!
Бриль з пером – то
інший стиль.
«Супермодний, —
скажуть, – бриль».
А корівці я на ріг
Начеплю смачний пиріг.
Я ще й бублика вчеплю,
Бо корівку я люблю.
А корівка… ну, брикати —
Хоч біжи з своєї хати.
Їй пиріг не до вподоби.
Для рогатої худоби
Парасольки, каже, треба,
Бо в дощ ходить просто неба!
Хто що хоче! На свій смак!
Та ще й робить абияк!
Гвалт!
Курка все оце почула,
На ворота вмить майнула:
– Що це, півень без хвоста?!
Я вам курка не проста!
Я – і курка! Я – і квочка!
Заклюю цього дідочка!
Гвалт!
А стара сердита качка,
Що прийшла нарозкарячки,
Зупинила цю розмову:
– А про качура хоч слово!
В нього вдача нелегка —
Лиш жінок є два полка!
За всіма ж це услідити,
Та й іще маленькі діти!
Щоби нас охороняти,
Хоч рушницю треба мати!
Хай на всіх наводить жах,
Хай з рушниці: «Трах-тарах!»
Гвалт!
Півень: «Я тут наче ні до чого!
Що ж, попробую смачного!»
Та на стіл – до пирога!
Баба: «Геть! Де кочерга?»
Запустила у пиріг!
Півень – фур-р-р!
І сів на ріг!
А корова – тупотіти:
«Вже краси – нема де діти!
Гава пір’я десь шукала,
А мені цього замало!
Я, бач, півника
придбала!
Гвалт!
А ворона подивилась,
Геть без голосу лишилась.
Ще й оглухла, як той пень.
Отакий