style="font-size:15px;"> – Норо?
Вона не відповіла, а продовжувала пестити Ейнштейна.
– Побачимось пізніше, – сказав їй бігун.
Не отримавши відповіді, він знову повернувся до Трейвіса, звузив очі й промовив:
– Якщо той пес гнатиметься за мною…
– Не буде, – перебив Трейвіс. – Можете продовжувати бігти. Він не потурбує вас.
Чоловік, озираючись, повільно побіг у бік найближчого виходу. За якийсь час він зник.
На лавці Ейнштейн влігся на живіт, поклавши голову жінці на коліна.
– Ви йому точно сподобалися, – сказав Трейвіс.
Не піднімаючи голови і гладячи Ейнштейна однією рукою, Нора відповіла:
– Чудовий пес.
– Я знайшов його вчора.
Нора промовчала.
Трейвіс присів на інший кінець лавки так, що Ейнштейн опинився поміж ними.
– Я Трейвіс.
Нора нічого не відповідала, чухаючи Ейнштейна за вухами. Пес задоволено буркотів.
– Трейвіс Корнелл, – додав чоловік.
Нарешті Нора підняла голову і подивилася на Трейвіса.
– Нора Дейвон.
– Приємно познайомитися.
Вона нервово посміхнулася.
Нора була доволі привабливою, незважаючи на пряме волосся і відсутність косметики. Вона була брюнеткою з лискучим волоссям, бездоганною шкірою і сірими, із зеленими прожилками очима, які, здавалося, аж світяться під яскравим травневим сонцем.
Наче відчуваючи прихильність Трейвіса і водночас злякавшись її, Нора одразу ж відвернула погляд, ще нижче опустивши голову.
– Пані Дейвон… У вас щось трапилося? – запитав Трейвіс.
Нора промовчала.
– Той чоловік… чіплявся до вас?
– Усе гаразд, – відповіла Нора.
Нора сиділа з опущеною головою, згорбившись під тонною своєї сором’язливості. Вона виглядала такою вразливою, що Трейвіс не міг отак встати й піти, залишивши її зі своїми проблемами.
– Якщо той чоловік чіплявся до вас, гадаю, слід покликати копа… – порадив він.
– Ні, – заперечила Нора тихо, але наполегливо. Вона прибрала Ейнштейна з колін і підвелася.
Собака зістрибнув з лавки і став біля Нори, співчутливо дивлячись на неї.
Підводячись із лавки, Трейвіс промовив:
– Звісно, я не хочу лізти в…
Нора побігла геть, але не тією доріжкою, якою покинув парк бігун.
Ейнштейн кинувся було за нею, але зупинився і неохоче повернувся, коли Трейвіс покликав його.
Нічого не розуміючи, Трейвіс дивився услід Норі. Загадкова та знервована жінка у сірому платті, безформному, наче жіночий одяг амішів чи членів інших сект, прихильниці яких ревно намагалися приховати свою жіночу поставу, щоб не спокушати чоловіків.
Трейвіс та Ейнштейн
